Середньовічна східнослов'янська держава (згодом королівство), що існувала на українських землях у XII-XIV століттях, об'єднавши Галичину та Волинь.

Волинський князь, який у 1199 році об'єднав Галицьке і Волинське князівства в єдину державу, засновник Галицько-Волинського князівства.

Син Романа Мстиславича, найвидатніший правитель Галицько-Волинського князівства, який зміцнив державу, протистояв монголо-татарам і був коронований папою Іннокентієм IV у 1253 році.

Офіційна назва Галицько-Волинської держави після коронації Данила Галицького у 1253 році.

Дата об'єднання Галицького та Волинського князівств Романом Мстиславичем в єдину державу.

Дата коронації Данила Галицького у Дорогичині, що символізувала визнання його титулу короля Русі та спробу інтеграції в європейську політичну систему.

Місто, засноване Данилом Галицьким, яке стало однією зі столиць Галицько-Волинського князівства та центром його держави.

Син Данила Галицького, князь Галицький, який переніс столицю до Львова та продовжував політику батька, зміцнюючи державу.

Онук Данила Галицького, князь Галицько-Волинський, який прийняв титул "короля Русі" і "князя Лодомерії", за його правління спостерігається тимчасове посилення держави.

Волинський князь, племінник Данила Галицького, відомий як мудрий і миролюбний правитель, меценат культури та освіти, за його правління було створено частину "Галицько-Волинського літопису".

Впливова соціальна верства у Галицько-Волинському князівстві, яка часто протистояла князівській владі, прагнучи обмежити її повноваження та розширити власні привілеї.

Руйнівне вторгнення монгольських військ на Русь у XIII столітті, що призвело до встановлення васальної залежності Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди.

Вирішальна битва, у якій Данило Галицький розгромив об'єднані угорсько-польсько-боярські війська, остаточно утвердивши свою владу над Галичиною.

Монгольська держава, яка підкорила Русь у XIII столітті, змусивши Галицько-Волинське князівство платити данину та визнати свою зверхність.

Головне джерело з історії Галицько-Волинського князівства, що охоплює події XII-XIII століть, продовження Київського літопису.

Останній незалежний правитель Галицько-Волинського князівства з династії П'ястів, отруєний боярами у 1340 році, що поклало початок боротьбі за спадщину.

Система міського самоврядування, що надавалася містам Галицько-Волинського князівства (зокрема Львову) і сприяла їхньому економічному та культурному розвитку.

Серія війн та дипломатичних конфліктів у XIV столітті після згасання династії Романовичів, що призвела до поділу земель князівства між Польщею та Литвою.