Есхіл ( близько 525 – 456 рр. до н.е.)
Поборник розуму і
свободи
Горді слова Прометея: «Свого нещастя на негідне рабство я не проміняю»,— з трагедії Есхіла «Прометей закутий» характеризують і їх автора, і його епоху. Ці слова — формула поведінки незалежної і сильної духом особистості, тому вони мають виключне значення для розуміння громадянського кредо Есхіла — «володаря думок Еллади», поборника розуму і свободи. Есхіл — перший грецький драматичний поет, який здобув світове визнання. Жив він у Греції за доби створення Афінської держави та становлення афінської рабовласницької демократії. Це був героїчний час греко-перських війн, у яких нова Греція брала гору над старим деспотичним Сходом. Перемоги у битвах під Марафоном (490 р. до н. е.), біля Салатна (480 р. до н. е.) та під Платеями (479 р. до н. е.), учасником і свідком яких був Есхіл, назавжди лишилися в його пам'яті символом патріотизму І єдності греків у боротьбі за незалежність. Сам поет завжди ставив свої військово-громадянські заслуги вище від поетичних. В епітафії, складеній, як вважають, ним самим, сказано: Мужність його пам'ятають гаї Марафону і плем'я Довговолосих мідян, в битві пізнавших його. Народився Есхіл у місті Елевсіні в аристократичній родині. Вже у зрілому віці брав участь у всіх вирішальних битвах греко-перських війн, але здобув безсмертну славу не як воїн, а як великий драматург. Його перу належать двадцять сатиричних драм і сімдесят трагедій, з яких до нас дійшли тільки сім. Про інші трагедії ми можемо судити лише з фрагментів, що збереглись (їх не більше чотирьохсот). У творчих змаганнях поетів Есхіл здобув, за одними відомостями, 13 перемог, за іншими — 28. Помер він у сицилійському місті Гела, за деякими свідченнями, вигнанцем. Причини вигнання нам не відомі.
| |
| |
Переглядів: 357 | |
Всього коментарів: 0 | |