Технологія проведення вікіуроку.

Валентина Кодола, вчитель вищої категорії, «старший учитель», вчитель історії Шендерівського НВК Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, редактор Вікіпедії, член ГО «Вікімедіа Україна»

Нове треба створювати в поті чола,

а старе саме продовжує існувати і

твердо тримається на милицях звички.

О. Герцен

Сучасне прискорення науково-технічного і соціального прогресу, кризові економічні, екологічні, демографічні, політичні та інші явища, безумовно, позначились на системі освіти, загострили протиріччя і труднощі формування молодого покоління.

Викликають занепокоєння дослідження, результати дослідження, що свідчать яких говорять про те, що учень не готовий до життя в новому суспільстві. Йому важко пристосуватись до роботи великих компаній, він не здатний самостійно навчатися, не вміє працювати з інформацією, шукати її, обробляти. «Технології завтрашнього дня, — пише О. Тоффлер, — потребують не мільйонів... людей, готових працювати в унісон на безконечно монотонних роботах, не людей, котрі виконують накази, не зморгнувши оком... а людей, котрі можуть приймати критичні рішення, котрі можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється. Світ заговорив про компетентності як спроможність особистості застосовувати засвоєні знання й набуті уміння у нестандартних ситуаціях, „готовність й уміння діяти“, здатність до саморозвитку». Отже, вчитель вже не повинен йти на урок із традиційними педагогічними засобами виховання, змісту й організації навчально-виховного процесу. Забезпечити реалізацію цих вимог повинна особистісно-орієнтована освіта, яка базується на таких засадах:

• дитина в школі — повноцінна особистість;

• метою освіти є становлення особистості;

• педагогічні відносини базуються на принципах гуманізації і демократизації;

• учніень є суб'єктом навчальної діяльності;

• талановитою є кожна дитина;

• в основі навчання лежить позитивна Я-концепція особистості;

• навчання на основі успіху, відмова від примусу.

Відповідно до цих принципів науковці в галузі педагогіки розробили різні методики. Застосовуються різноманітні прийоми. Але в центрі освітнього процесу продовжує залишатись учень, який має хист до навчання, може застосувати свої знання, беручи участь у різноманітних олімпіадах, конкурсах, МАН.

А що робити «хорошому», «середньому» чи «невстигаючому» учневі? Таким чином, виникла ідея проводити вікіуроки. Спочатку це були уроки, де частково використовувались матеріали Вікіпедії. Наприклад, на уроці історії, під час вивчення теми «Наш край», статтю про місце проживання учнів можна використати як матеріал для так званого прийому «відстрочена увага» або «ефект здивування». На початку такої роботи, залежно від якості вікіпедійної статті, можна або вразити наявністю інформації про рідне село/місто або, навпаки, показати відсутність даної інформації. Звісно, це стимулює інтерес учнів до цього ресурсу й до активного залучення для його вдосконалення. Такі невеличкі елементи на уроці згодом формують інтерес до Вікіпедії й стимулюють до її редагування. На цьому етапі можна переходити до, так званих, вікіуроків.

Вікіурок -— нетрадиційний інтерактивний медійний урок, під час якого учні працюють із матеріалами Вікіпедії та інших «сестринських проектів», засвоюючи навчальну тему. Такий урок на етапі узагальнення та систематизації знань може супроводжуватись створенням колективної чи індивідуальних статей по темі.

Вікіурок може бути повністю присвячений роботі зі статтями Вікіпедії та інших «сестринських проектів».

Наведу приклади декількох деяких прийомів для роботи вчителя зарубіжної літератури:

1. «Словознавець»

Завдання: При вивчені, наприклад, оглядової теми «Реалізм» можна використати визначення із Вікісловника. Дати дітям посилання й завдання опрацювати термін. (https://goo.gl/9M85ze)

2. «Психологічний портрет»

Завдання: Зайти на сторінку «Стендаль» у Вікіцитатах. Опрацювати цитатний матеріал, скласти психологічний портрет письменника. (https://goo.gl/JcP33M)

3. «Уважний читач»

Завдання: Прочитати статтю «Стендаль», дати відповідь на запитання:

· яке справжнє ім’я письменника?

· чому Стендаль зненавидів і церкву, і релігію?

· яку роль у житті самого письменника відіграла постать Наполеона?

· що лежить в основі роману «Пармський монастир»?

· які факти останніх років життя Стендаля свідчили про відданість літературній справі?

· як ви розумієте епітафію?

(Стаття Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=334625 )

4. «Коло думок»

Завдання: Опрацювати розділ в статті «Червоне і чорне», «Деякі факти», дати відповідь на запитання: які факти роблять роман ще привабливішим?

(Стаття Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=407828 )

5. «Ілюстратор»

Завдання: Визначити, які епізоди роману зображено на ілюстраціях.

(Вікісховище: https://goo.gl/Djbtsv )

6. «Я – дослідник»

Завдання: Опрацювати посилання в статті «Таємниця назви „Червоне і чорне“» й визначити, що означає назва роману.

(Зовнішнє посилання, яке веде із вікіпедійної статті: http://www.ruthenia.ru/volpert/chapters/37pt2_8t.htm )

7. «Я –історик»

Завдання: Перейти із статті «Червоне і чорне» на статтю «Бурбонська реставрація» й підготувати довідку про історичну основу роману.

(Стаття Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=962434 )

Таких прийомів може бути безліч й усе залежить від творчості та креативності вчителя. Прийоми можна використати для індивідуальної, самостійної та групової роботи.

Таким чином, вікіурок забезпечує реалізацію принципів особистісно-орієнтовіаної освіти:

• своєю метою він проголошує розвиток та саморозвиток учня з урахуванням його здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб'єктного досвіду;
• створюються умови для реалізації та самореалізації особистості;
• забезпечується суб'єктність учня за рахунок можливості вибрати цікаву йому тему;
• навчання будується на принципах варіативності;
• остаточним результатом є не лише здобуття знань, вироблення умінь і навичок, а й формування компетентностей та застосування знань на практиці.

Найголовніше у вікіуроках — те, що учніень можутье бути не обов'язково учасником олімпіади, але вониін взмозі можутье творити, самостійно опрацьовувати різноманітні джерела, застосувати свої знання, уміння, навички на практиці. Після того, як учніень навчилився писати статті, вониін можутье самостійно обрати тему, відповідно до своїх предметних уподобань профільних чи інтересів за захоплень. Таким чином вониін розвиваютьє свої нахили до майбутньої професії й визначаюється зі своїм професійним вибором.

ЗРАЗОК   ВІКІУРОКУ

Джерела:

1.Захарчук Т. В., асистент кафедри теорії та методики дошкільної освіти Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка “Інноваційні технології навчання в сучасній школі / Т.В.Захарчук” Режим доступу: (дата звернення 03.08.2017) – Назва з екрана. [Електронний ресурс]: [Веб-сайт]. – Електронні дані. –. Режим доступу: (http://social-science.com.ua/article/263) (дата звернення 09.01.2018) – Назва з екрана.

2. Кодола В.І. Вікіпедія в школі / В.І.Кодола // Від медіаграмотності до медіакультури: стратегії, проблеми, перспективи : тези доповідей Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції (м. Миколаїв, 27 квітня 2016 року). – Миколаїв : ОІППО, 2016. – 124 с. - С. 37-40.