Робота з Вікіпедією на вікіуроках може мати такі етапи:

1. Підготовичий етап знайомства з Вікіпедією та «сестринськими проектами»: Вікіцитати, Вікісловник, Вікіджерела тощо.

Спочатку учням потрібно пояснити, що Вікіпедія – найбільша україномовна онлайн-енциклопедія. Розказати про структуру вікіпедвйної статті. Зокрема, учні повинні знати, що «сині» гіперпосилання – це статті, які вже написані й доповнюють змістовно дану статтю або пояснюють терміни. «Червоні» статті – це статті, яких немає у Вікіпедії, але вони є в іншомовних Вікіпедіях. Така інформація носить, як пізнавальний, так і мотивуючий характер до подальшого редагування Вікіпедії, тобто, написання цих статей. Також у кожній статті є розділи «Джерела» або «Посилання». Переходячи даними посиланнями, які є авторитетними джерела і з яких взято матеріал для вікіпедійної статті, можна далі «мандрувати» Інтернетом, влаштовуючи веб-квести для учнів. Такі мандрівки викликають інтерес до уроку, предмета, вчителя.

2. Мотивуючий етап

Спочатку вчитель частково використовує матеріали Вікіпедії. Наприклад, на уроці історії, під час вивчення теми «Наш край», статтю про місце проживання учнів можна використати як матеріал для, так званого, прийому «відстрочена увага» або «ефект здивування». На початку такої роботи, залежно від якості вікіпедійної статті, можна або вразити наявністю інформації про рідне село/місто або, навпаки, показати відсутність даної інформації. Звісно, це стимулює інтерес учнів до цього ресурсу й до активного залучення для його вдосконалення. Такі невеличкі елементи на уроці згодом формують інтерес до Вікіпедії й заохочують до її редагування. Також можна учням для порівняння продемонструвати статті однієї тематики українською мовою та іншими мовами. Тут знову ж таки можна показати, що україномовна стаття інформативніша або, навпаки, містить менше інформації. Це сприяє розвитку патріотичних почуттів, бажанню учнів бачити український продукт кращим. Звісно, пізнавальні інтереси дітей тут також мають місце. «Мандруючи» гіперпосиланнями, вони можуть отримати більше інформації за цікавою для них темою.

3. Використання окремих прийомів роботи із статтею Вікіпедії та «сестринськими проеками»

Наведу приклади деяких таких прийомів для роботи вчителя зарубіжної літератури:

1. «Словознавець»

Завдання: При вивчені, наприклад, оглядової теми «Реалізм» можна використати визначення із Вікісловника. Дати дітям посилання й завдання опрацювати термін. (https://goo.gl/9M85ze)

2. «Психологічний портрет»

Завдання: Зайти на сторінку «Стендаль» у Вікіцитатах. Опрацювати цитатний матеріал, скласти психологічний портрет письменника. (https://goo.gl/JcP33M)

3. «Уважний читач»

Завдання: Прочитати статтю «Стендаль», дати відповідь на запитання:

· яке справжнє ім’я письменника?

· чому Стендаль зненавидів і церкву, і релігію?

· яку роль у житті самого письменника відіграла постать Наполеона?

· що лежить в основі роману «Пармський монастир»?

· які факти останніх років життя Стендаля свідчили про відданість літературній справі?

· як ви розумієте епітафію?

(Стаття Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=334625 )

4. «Коло думок»

Завдання: Опрацювати розділ в статті «Червоне і чорне», «Деякі факти», дати відповідь на запитання: які факти роблять роман ще привабливішим?

(Стаття Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=407828 )

5. «Ілюстратор»

Завдання: Визначити, які епізоди роману зображено на ілюстраціях.

(Вікісховище: https://goo.gl/Djbtsv )

6. «Я – дослідник»

Завдання: Опрацювати посилання в статті «Таємниця назви „Червоне і чорне“» й визначити, що означає назва роману.

(Зовнішнє посилання, яке веде із вікіпедійної статті: http://www.ruthenia.ru/volpert/chapters/37pt2_8t.htm )

7. «Я –історик»

Завдання: Перейти із статті «Червоне і чорне» на статтю «Бурбонська реставрація» й підготувати довідку про історичну основу роману.

(Стаття Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=962434 )

Таких прийомів може бути безліч й усе залежить від творчості та креативності вчителя. Прийоми можна використати для індивідуальної, самостійної та групової роботи.

Звісно, що даний тип уроку має ставити відповідну мету, враховуючи вікові особливості учнів. Якщо це учні 5-6 класів, то вчитель дає завдання опрацювати відповідну темі уроку статтю або частину статті. Це можуть бути:

• Пошукові завдання;
• Робота в групах;
• Робота над поняттями та термінами.
• Робота з ілюстаціями
• Робота з документами, першоджерелами тощо.

 Приклад такого уроку, проведеного у 6 класі «Природа й населення Давньої Греції.»

4. Проведення власне вікіуроку.

Власне вікіурок можна проводити вже у старших класах. Як показала практика, статті можуть створювати, шляхом перекладу іншомовних статей, що дозволено правилами напсання статей у Вікіпедії, вже учні 7 класу. Звісно, найефективніше працювати таким чином уже в старших класах. На такому уроці учні практично на всіх етапах працюють із різноманітними матеріалами вікіпроектів й такий урок закінчується створенням статті по темі уроку. Прикладом такого вікіуроку може слугувати урок, проведений у 11 класі на уроці історії України за темою «Опозиційний рух в Україні в середині 60-х — на початку 80-х рр.». Даний урок закінчився створенням колективної статті до Вікіпедії. Учні отримали завдання опрацювати в групах відповідні матеріали за періодами життя та діяльності релігійного десидента Георгія Вінса.  Після опрацювання, матеріал був переданий повідомленням в чаті соцмережі «Фейсбук», створеним для інформування учнів, для передачі додаткової інформації до уроків з метою використання елементів дистанційного навчання. Вчитель чи учень може започаткувати статтю, перенести дані із чату в вікіпедійний простір із подальшим його збереженням. Далі, отримавши навики у написанні статей колективно, учні можуть створювати статті уже зі своїх облікових записів редакторів Вікіпедії.