До вашої уваги пропонуємо ще один метод критичного мислення – «Лицарі Круглого столу». Він фактично імітує зібрання лицарів круглого столу Короля Артура. Учасники беруть слово, аби поділитися своєю точкою зору стосовно проблемної теми. Використовуючи цей формат, учні можуть розкрити власні погляди, зробивши висновки з групової бесіди. Результат використання такого методу – школярі зможуть розширити свій світогляд шляхом аналізу різних думок. Додатково діти вчитимуться командній роботі.
Для чого? Учні мають усвідомити, як відсутність діалогу, однобокий погляд на проблему можуть обмежити цілісність сприйняття ситуації. Слухаючи ідеї інших, учні розширюють межі власного сприйняття світу, в якому вони живуть.
Процес виконання:
1. Вибір твердження
Підготуйте заздалегідь тексти. Це можуть бути погляди науковців на певну історичну подію, або фрагмент художнього тексту, який потрібно обговорити. Як варіант, оберіть три-чотири питання, що стосуються однієї теми, але розкривають різні точки зору (особливо актуально на уроках історії та літератури). Доцільно використати метод і на уроках фізики чи хімії перед виконанням лабораторної роботи, розгляду експерименту. У цьому разі опишіть бажаний результат роботи та запропонуйте придумати шляхи досягнення.
2. Об’єднання класу у групи
В залежності від кількості тверджень, проблемних питань, способів досягнення результату погрупуйте клас (4-6 груп буде оптимально). Враховуйте також, скільки дітей у класі. Дайте завдання кожній групі думати над своїм твердженням.
3. Обговорення твердження
Дайте можливість групам користуватися усіма доступними джерелами інформації. Якщо у групах хочуть прочитати завдання чи твердження в голос – хай це зроблять. Далі попросіть обговорити прочитане між собою. Попросіть надати відповідь на орієнтовні питання: про що йдеться у тексті, які основні ідеї та факти продемонстровано, чому це важливо саме зараз. Наприклад, для вивчення літературного тексту можна додати такі питання: які проблеми піднімаються? Від якої особи йде мова? Як саме це впливає на ідеї тексту?
4. Обрання речника
Кожна група обирає свого представника після обговорення. Цей учень має озвучити усі ідеї та твердження, які виголошують його однодумці. Дозвольте їм самим обрати того, хто захищатиме інтереси.
5. Обговорення: Частина І
Розставте по колу стільців, що відповідають кількості груп. Дитина, яка буде речником групи сідає на цей стілець. Решта дітей стає чи сідає за спинами свого спікера. Доцільно буде дати можливість сказати своє слово кожному учню, незалежно від його ролі. За правилами говорити може тільки один школяр, для цього він має стати прямо за спиною речника. Після того як усі думки буде висловлено, речник має підсумувати сказане, висловивши думку групи. Прослідкуйте, аби було озвучено лише факти без оціночних суджень.
6. Обговорення: Частина ІІ
Після того, як було підведено підсумки, попросіть речників прокоментувати озвучені твердження опонентів. Можна задавати питання для уточнення. В ідеалі має початися діалог, який розкриє різнобічні погляди на одну проблему.
7. Підбиття підсумків
- Після обговорення дайте учням можливість замислитися над наступними питанням:
- Що нового ви дізналися після обговорення?
- Як змінилися ваші ідеї та твердження, чи не змінилися взагалі? Попросіть пояснити будь-яку думку.
- Чому твердження інших груп відрізняються? Чи варто брати їх до уваги?
- Що гарного у тому, що на одну проблему можна подивитися з різних сторін?
Така групова робота передусім має проілюструвати, що для повноцінного розуміння ситуації може не вистачити лише однієї думки. Всебічне охоплення проблемного питання дозволить швидше дістатися до істини. Рекомендуємо також ознайомитися з іншими методами критичного мислення, про які вже ми писали, наприклад, «Барометр».