Метод проектів: із практики застосування

 Проектний метод — це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й одночасно формування визначених особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається дана технологія,— самостійність, діяльність, результативність.

Проектна технологія набула поширення в американських і японських школах. У перекладі з латини означає «самостійний пошук шляху» («кинутий уперед»).

Актуальність технології проектів у наші дні зумовлюється передусім не­обхідністю розуміти сутність та призначення отриманих знань, своєї робо­ти, самостійно ставити професійні цілі та завдання, обмірковувати способи їх здійснення та робити багато іншого, що входить у зміст проекту.

Цілі та особливості проектного навчання

Якими ж можуть бути конкретні цілі проектного навчання? Ряд дослід­ників під цілями даного виду навчальної діяльності розуміють наступне:                                                                                                                              1.   Сприяти підвищенню особистої впевненості кожного учасника проект­ного навчання, його самореалізації та самоаналізу. Це стає можливим:

а)   через переживання «ситуації успіху», що дозволяє відчути себе знач­ним, потрібним, успішним, здатним долати різні Проблемні ситуації;

б)   через усвідомлення себе, своїх можливостей, свого внеску, а також осо­бистого росту в процесі виконання проектного завдання.

2.   Розвивати в молодих людях усвідомлення важливості колективної пра­ці для отримання результату, ролі співпраці, спільної діяльності в про­цесі виконання творчих завдань; надихати учнів на розвиток комуніка­тивних навичок. Я к відомо з практики, у будь-якій сфері життєдіяльності соціальне важливим є вміння не лише висловити власну точку зору, ма­ти власний підхід до вирішення проблеми, але й вислухати та зрозуміти іншого, а в разі незгоди вміти конструктивно критикувати альтернатив­ний підхід для того, щоб нарешті знайти рішення, яке синтезує, утри­мує позитиви кожної пропозиції.

3.   Розвивати дослідницькі уміння (аналізувати проблемну ситуацію, ви­являти проблеми, здійснювати відбір необхідної інформації з літерату­ри, проводити спостереження практичних ситуацій, фіксувати й аналі­зувати їх результати, будувати гіпотези, здійснювати перевірку, узагальнювати, робити висновки).

Указані цілі досягаються шляхом особливої організації освітнього про­стору, що створює умови для мотивації учня до самозміни, особистісного росту, реалізації власної «Я-концепції» («Я можу» — «Я хочу» — «Я подо­баюсь» та ін.), засвоєння різноманітних засобів пізнання та дослідження світу (процесів, явищ, подій, засобів, законів та закономірностей, відно­син та ін.).

Технологія проектування розглядається сьогодні як технологія, мета якої— орієнтація учня на актуалізацію знань, які вже є, та набуття нових (іноді й шляхом самоосвіти) для активного включення в проектну діяль­ність у соціокультурному середовищі.

Саме тоді закономірним стає зв'язок між навчальними проблемами і практичним життєвим досвідом самих учнів. У технології проектування зв'язок із життям служить важливим засобом для створення проблемних ситуацій, є джерелом нових знань, сферою застосування вже опанованих способів діяльності.

Так, розробка проекту з курсу історії можлива лише у випадку:

1)   наявності освітньої проблеми, складність та актуальність якої відпові­дає навчальним запитам та життєвим потребам учнів;

2)   дослідницького характеру пошуку шляхів розв'язання проблеми;

3)   структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;

4)   моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми:

а)   її постановка;

б)  дослідження, пошук шляхів розв'язання;

в)   експертиза та апробація припущень та версій;

г)   конструювання підсумкового проекту (чи його варіантів);

д)   публічний захист проекту;

е)   корекція та впровадження пропозицій, вироблених у ході дослідження проблеми;

5)   творчої активності учнів;

6)   практичного значення результату діяльності та готовності до його за­стосування.

Щоб проблема була цікавою учням, теми проектів повинні бути акту­альними й значущими.

Під час розробки проекту дуже важливо зберігати поетапність у роботі: вироблення ідеї, визначення теми, мети, формування творчих груп, які бу­дуть займатися дослідженням одного із аспектів цієї проблеми.  На практиці проектні технології реалізувала, вивчаючи тему «Тоталітарні та диктаторські режими» із курсу всесвітньої історії в 10 класі.

Актуальність теми визначила складністю політичних процесів у світі і, зокрема, на Україні. Це передбачає формування активної життєвої позиції, нетерпимості до будь-якого насильства, уміння розібратися в принципах партійної системи України, виховання  в учнів почуття патріотизму, толерантності, стійких демократичних переконань.   Учням була сформульована мета проекту:   «Проект для тих, хто цікавиться історією як наукою і кому не байдужа доля суспільства.»  Поставлено проблемне питання: ЯКУ РОЛЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ ВІДІГРАЄ ІСТОРІЯ? І запропоновано відповідь шукати у роботі над проектом «Уроки історії».  Наша спільна робота пройшла під девізом: «Те, чого сьогодні навчається в класі одне покоління, стане нормою життя наступного. А. Лінкольн»

Проект передбачав:

1. Підготовчий етап:
   • Проведення анкетування учнів з метою виявлення їх інтересів і правильної постановки цілей.

                           Анкета

1. ПІП
2. Чим цікавий для тебе цей проект?
3. Чим хочеш займатися:
   • Проводити анкетування серед учнів школи «Що ми знаємо про тоталітаризм?»
   •   Проводити інтерв’ювання   серед людей старшого віку на тему: «Що найбільше запам'яталось із років існування СРСР?”

• • • Створення оглядової учительської презентації, в якій викладено план роботи над проектом із врахуванням інтересів учнів.

Під час презентації плану роботи, учні ознайомились із рекомендація до створення підсумкових робіт: учнівської презентації, публікації та веб-сторінки. Також отримали листки із вимогами до створення цих робіт і системою оцінювання.

• Розподіл доручень.

2. Етап реалізації поставлених цілей.

Цей етап передбачав систему уроків, з яких 1-6 уроки побудовані на засвоєнні суми знань по темі, 7-9 уроки передбачали застосування отриманих знань у практичній діяльності, а 10 урок було відведено на представлення результатів проекту.

Урок 1-2

Італія. Наслідки Першої світової війни. Загострення со­ціально-економічної кризи в перші післявоєнні роки Б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури.

Урок 3-5

Німеччина. Веймарська республіка. Труднощі на шляху становлення демократії. А. Гітлер. Встановлення нацистської диктатури

Урок 6

Іспанія. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни.

   Громадянська війна 1936 ~ 1939 рр. Встановлення диктатури Ф. Франко.

Урок 7

Вплив особи на становлення тоталітарних та диктаторських режимів

Урок 8

Порівняльна характеристика встановлених тоталітарних та диктаторських режимів

Урок 9

Підсумково-узагальнюючий: «Становлення тоталітарних та диктаторських режимів»

Урок 10

Захист проектів: «Уроки історії»                              

3. Підсумковий етап.

На даному етапі учні представили  свої творчі роботи у вигляді презентації, публікації, веб-сторінки, які узагальнили вивчену тему. На початку уроку увага знову звертається на оцінювання учнівських робіт.

Багато виконаних видів роботи показали, що учні на високому рівні засвоїли вивчену тему, проте найбільше цінним я вважаю не те, що відклалось у дитячій голові, а те, що відклалось у їхніх душах. Що душі їхні залишились не байдужими свідчили  учнівські висновки, які вони сформулювали під назвою «Уроки історії». Наведу деякі з них.

«Звісно, тема      “Тоталітаризм ” не змогла не зачепити навіть найчерствіших людей. І багато чого я винесла для себе: не допустити більше такого! Тоталітарні вожді йшли до влади, але не було сили, здатної їм протистояти. Потрібно завжди пам'ятати, що може статися через людську байдужість, пам'ятати,що не потрібно йти до мети через трупи, пам'ятати невинні жертви, що загинули під час Голодомору, Голокосту, заслань та терору. І дійсно, згадуються слова М. Басьо: “ Коли слова замовкають, а почуття ще говорять … ” (Кодола Богдана)

«З цієї теми я дізнався, що такі правителі, як Гітлер і Сталін не покращували своєю діяльністю життя людей, а, навпаки, їх вбивали. Людей в цей період загинуло дуже багато. Я зрозумів, що не потрібно бути таким жорстоким. Ми, молоде покоління, повинні будувати міцну і мирну державу.» (Василенко Богдан)

На першому нашому уроці я дізналась про страхітливі речі. Слово “тоталітаризм” зразу викликало якусь недовіру і відразу. Наступні уроки прокладали стежку до страшної правди. Велика кількість смертей, штучний голод, страх, невпевненість – ось до чого чого привів тоталітаризм. Я зробила висновки, що ніколи не потрібно намагатися влаштувати життя  на чужих смертях. Ми будівники свого майбутнього і ,найголовніше, потрібно позбутися байдужості, навчитися розбиратися в проблемах сучасного часу. Думати не тільки про себе, а й про інших людей!

(Киричук Наташа)

Не залишають байдужими і дитячі «Відгуки душі» .

50. Під час правління Гітлера і Сталіна – убивць, дияволів в людській подобі, відбулись жорстокі вбивства ні в чому не винних людей. Наслідки тоталітарних режимів страшні і позбавляти людей життя, якими б вони не були , це по-звірячому!!!   (Кодола Богдана)
50. Масове, масове знищення народу, цього безневинного покоління. А наслідки…. Говорити про них просто не вистачає слів! Залишаються одні почуття! (Чендей Діана)

Необхідно зазначити, що підготовка колективного проекту вимагає максимальної активізації як дослідницької, так і навчальної діяльності учнів

Проективна діяльність сприяє консолідації спільних зусиль учасників, незалежно від того, чи це учні, чи викладачі. А головне, вона надає мож­ливість молодій людині самостійно здобувати знання, пізнавати світ, розв'язувати поставлене перед нею завдання.

Під час роботи над проектом створюється особливий простір взаємовідносин, який забез­печує здійснення діяльності учнів та викладачів у новій освітній парадигмі.

У такому освітньому просторі немає місця для нудьги, пасивності чи страху. Тут учень відчуває радість від подолання труднощів навчання. Він відкриває світ для себе і себе в цьому світі.