Прийоми критичного мислення (ЧПКМ)

Прийоми ЧПКМ

Питання: Що ця інформація означає для мене ?

Як це співвідноситься з тим, що я знаю ?

Як я ставлюсь до цього ?

Що відчули, читаючи?

ЩО уявили під час читання?

Чи є творі щось позитивне, негативне? Чому ви так думаєте?

Як ви гадаєте, що трапиться далі?

Чи закінчився твір так, як ви очікували ?

Що б ви зробили на місці героїв? І чому саме так?

«Порушена послідовність»

Розставити у певному порядку пункти плану.

«Кутки» Учні представляють звинувачення і захист, висловлюють свої судження, згоджуються або заперечують.

«Кошик» дає можливість використати набутий цивілізацією досвід через призму власного світобачення.

У млинок – кидаємо афоризм, який розважав.

У смітник - неправильний, на вашу думку, вчинок героїв.

У валізу – що візьмемо в життя.

 

«Історичний крос» - учитель зачитує незавершені вислови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями»

«Так – ні» Учитель загадує поняття, пов’язане з темою, що вивчається, а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні питання, відповідати на які слід лише «так» чи «ні»

Роботу із залучення учнів до використання світової літе­ратурно-критичної думки потрібно проводити система­тично, послідовно і в кожному класі, застосовуючи як тра­диційні, так і новітні, зокрема інтерактивні, форми навчання. Серед них такі, як:

  1. дослідницька робота за текстом з використанням літе­ратурно-критичних коментарів;
  2. зіставлення різних точок зору, протилежних думок критиків на один твір;
  3. „Погляд через віки" (літературно-критична думка про письменників минулого);
  4. робота з епіграфом до твору або до уроку;
  5. рольова гра "Зустріч з письменником"; створення „Музею письменника", „Музею одного твору", „Музею байки" тощо;
  6. гра „ланцюжок" з використанням цитат підчас ви­вчення біографії письменника;
  7. гра-подорож „Імена письменників на карті світу" (можна пов'язати цей вид роботи з добором цитат, що характеризують письменника як патріота своєї країни);
  8. візитна картка письменника або літературного пер­сонажа - на етапі підбиття підсумків щодо вивчення твор­чості письменника;
  9. „Юний журналіст" (написання твору-есе з викори­станням
  10. запропонованих цитат);
  11. психологічний портрет письменника (або літератур­ного персонажа);
  12. дискусія, полеміка;
  13. мозковий штурм";
  14. вікторина;
  15. довідничок літературознавця.

 

«Кубування»

Навчальна методика, яка пропонує учням відповісти на шість запи­тань різних типів, що стосуються теми.

Алгоритм роботи

  1. Опиши це.
  2. Порівняй це.
  3. Підбери асоціації.
  4. Проаналізуй (з чого складається).
  5. Як його використати.
  6. Що в ньому доброго й поганого: «за» і «проти» Відповіді на останній пункт бажано підбирати порівну щодо «за» та «проти».

Використання

Дану методикою можна застосувати на етапі усвідомлення, закріп­лення та контролю знань.

«Сенкан»

Цей вид роботи використовується як інструмент, щоб спонукати учня до розмірковування над темою. П'ятирядковий неримований вірш складається з одинадцяти слів.

Алгоритм роботи

У першому рядку записується одне слово, іменник, який є темою сенкану.

У другому — записуються два слова, прикметники, які є означення­ми теми.

У третьому — учні записують три слова, дієслова, які вказують на ак­тивність, дієвість, пов'язану з темою.

У четвертому — записується фраза, якою висловлюється розуміння теми (чи ставлення до теми). Фраза складається з чотирьох слів.

У п'ятому — записується одне слово, іменник — синонім (висновок) до теми.

Використання

«Сенкан» можна використовувати на етапі актуалізації знань, пере­вірки домашнього завдання, усвідомлення, закріплення, повторення матеріалу; на уроках контролю знань.

«Тренування»

Стратегія навчання, яка спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлюватися на певну тему, спрямована на стимулювання мислення про зв'язки між окремими поняттями.

Алгоритм роботи

Для роботи вибирається опорне слово, поняття, словосполучення. Відповідно до нього підбираються слова за певними зв'язками.

Використання

Дана стратегія застосовується на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, подачі нового матеріалу, закріплення; уроках пе­ревірки і контролю знань.

 

НВ! За завданням учителя бажано будувати асоціативні та інформа­тивні, одно- та багаторівневі фона. Кожний із видів такого грона має свої завдання й особливості, й повинен використовуватися на відповід­ному етапі уроку. Асоціативне гроно використовується на етапі актуалі­зації та усвідомлення знань. Воно базується на пошукові асоціацій, що виникають в учнів. Асоціативні грона не коментуються й не оцінюють­ся. Робота над ними допомагає акумулювати думки й міркування шко­лярів навколо понять, що розглядаються на уроках.

Інформативне гроно застосовується для перевірки знань учнів, тоб­то на етапі перевірки домашнього завдання, рівня засвоєння знань; на уроках виявлення рівня компетентності учнів за темою. До інформатив­ного грона вводяться слова, які легко пояснюються автором роботи на рівні зв'язку з темою (опорним словом, словосполученням). Інформа­тивне гроно дозволяється піддавати сумніву (з боку вчителя) і, відпо­відно, захисту (з боку учня-автора). Воно оцінюється як окремий вид діяльності на уроці.

Особливість однорівневого грона полягає в тому, що всі зв'язки в йо­го побудові відбуваються на одному рівні, тобто від одного відправного слова. У багаторівневому гроні кожне слово наступного рівня стає опор­ним щодо підбору інформації. Багаторівневе гроно являє собою розгор­нену опору за темою, в основі якої лежить принцип гіперзв'язків.

«Вільне письмо»

Дана стратегія допомагає зібрати докупи свої думки через запису­вання їх без зупинки.

Алгоритм роботи

Для роботи за стратегією виділяється 5—10 хвилин. Протягом цьо­го часу учень записує свої думки щодо визначеної теми, не відриваю­чи ручки від аркуша паперу чи зошита. До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їхнього існування.

Використання

Стратегію «Вільне письмо» варто використовувати на етапі усвідом­лення матеріалу й на уроках вивчення ліричних творів.

«Щоденник подвійних нотаток»

Методика допомагає читачам тісно пов'язувати матеріал тексту з їх­нім власним досвідом і допитливістю.

Алгоритм роботи

Зошит ділиться на дві колонки: в першу записуються фрази, що най­більше вразили в прочитаному тексті чи запропоновані для роботи вчи­телем; у другу — міркування учня щодо кожного окремо взятого фраг­мента тексту.

Фраза з тексту

 

Мої міркування

 

1.

 

1.

 

Використання

Дана методика може використовуватися під час роботи з художнім текстом, на етапах уроків, коли з'ясовується особистісне ставлення учня до прочитаного.

 

«Запитання до автора»

Методика спрямована на формування вмінь щодо формулювання запитань та пошуку на них відповіді в тексті.

Алгоритм роботи

  1. Виявлення складних для розуміння учнями фрагментів тексту.
  2. Планування зупинок у тексті, робота над змістом частин.
  3. Розробити запитання для кожної зупинки.
  4. Дати можливість учням поставити свої запитання й спробувати знайти на них відповідь у тексті.

Використання

Даний вид діяльності варто використовувати на етапі поглибленої роботи над текстом.

NВ

Зразки запитань для уроку з використанням запитань до автора

Ініціюючі:

Що автор прагне тут сказати?

Що хоче передати нам автор?

Про що говорить автор?

Подальші:

Що тут має на увазі автор?

Чи зрозуміло пояснив це автор?

Як пов'язане це з тим, що автор сказав нам раніше?

Як пов'язане це з тим, що автор говорить нам тут?

Чи сказав нам автор, чому?

Чому, на вашу думку, автор каже нам це саме тут?

Запитання, які передбачають зв'язну розповідь:

Як, на вашу думку, живеться зараз цьому герою?

Як автор дав нам знати, що дещо змінилося?

Як автор уладнав це?

Зважаючи на те, що автор уже розповідав нам про цього героя, що, на вашу думку, збирається робити герой?

«Збережи останнє слово за собою»

Методика стимулює міркування та роздуми після прочитаного тексту.

Алгоритм роботи

Учень, що розпочинав обговорення твору чи описаної у тексті події, вчинку тощо, передає естафету обговорення іншому. Після повного об­говорення слово повертається до того, хто починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили інші, чи заперечити, доводячи свою думку. Як правило, таке право отримує не впевнений у собі учень, до думки якого в колективі не прислухаються.

Використання

Дану стратегію варто використовувати на етапі закріплення отрима­них знань.

«Кола Вена»

 

Навчальна методика, яка використовується для того, щоб навчити учнів різних вікових груп зрозуміти цілісність літературних процесів шляхом аналізу з обов'язковим синтезом його результатів.

 

Алгоритм роботи

  1. Вчитель виділяє напрямки (підтеми, проблеми), до вирішення яких необхідно звернутися у розкритті теми, їхня кількість до­вільна.
  2. Інформація, що стосується кожної проблеми (підтеми, напрям­ку) заноситься в окреме коло.
  3.  У спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових.

Використання

Дана стратегія може використовуватися на етапі перевірки домаш­нього завдання, усвідомлення змісту та закріплення. Окрім того, дана форма може бути ефективною на уроках перевірки й контролю знань.

NВ! Працюючи за стратегією «Кола Вена», вчитель пропонує учням кількість площин, необхідну для розкриття теми, їх може бути дві, три і т. д. Але варто пам'ятати, що важливим етапом роботи залишається синтез: пошук спільної площини для всіх виділених учителем кіл.

«Методика взаємних запитань»

Вид діяльності, що надає можливість учням бути в ролі вчителя, ке­рувати процесом читання.

Алгоритм роботи

Учень готує запитання і ставить його сусіду по парті. Отримавши від­повідь, погоджується або коригує її. У відповідь отримує зустрічне за­питання й дає на нього відповідь.

Використання

Звернення до такого виду діяльності доцільне під час перевірки до­машнього завдання та на етапі закріплення нового матеріалу.

«Літературні листи»

Стратегія спрямована на формування в учнів умінь обмінюватися думками щодо прочитаного.

Алгоритм роботи

Листи призначені для стимулювання діалогу (запитання-відповіді) між двома читачами.

Учень читає текст. У ході виникнення в нього думок і міркувань запи­сує їх на аркуші й пропонує сусіду для обміну інформацією чи відповіді. Адресат відповідає й записує свої думки (запитання), адресовані сусіду.

Використання

Стратегія є складовою «Семінару читачів», тому використовується в системі, запланованій щодо її реалізації. Окрім того, «Літературні лис­ти» застосовуються на етапі усвідомлення змісту уроку.

NВ! Літературні листи часто бувають спонтанними, віддзеркалю­ють учнівські думки, які виникають у процесі читання. Тому в них мо­жуть допускатися орфографічні, граматичні та синтаксичні помилки. Оскільки дані записи являють собою процес мислення й не призначені для широкого поширення, варто не вважати їх важливими, бо вони ві­дображають початкову фазу процесу писання

«Система "Поміч"»

Форма роботи з текстом поєднує читання з аналізом прочитаного шляхом знаків з конкретним логічним наповненням.

Алгоритм роботи

Система «Поміч» пропонує для роботи певну систему знаків з кон­кретним змістовим наповненням, за якою працюють з олівцем, позна­чаючи одиницю прочитаного тексту однією з позначок залежно від того, якому змісту вона відповідає:

« ۷» — це я знаю;

«+» — нова інформація;

«-» — суперечить тому, що я знаю;

«?» — інформація дивує мене.

На другому етапі роботи учні заповнюють таблицю, тезисно вписав­ши в неї виділені на першому етапі положення.

۷

+

-

?

 

 

 

 

 

Таким чином, кожний учень виокремлює інформацію, яку він знав до уроку, отримав на уроці, яка для нього є незрозумілою і яка знахо­диться в площині інтересу.

Використання

Дана стратегія належить до модельних і розрахована на цілий урок. Може використовуватися на уроках вивчення оглядових тем і біографії письменника.

«Кероване читання»

Стратегія спрямована на розвиток логічного мислення учнів.

Алгоритм роботи

Для роботи заданою стратегією учителеві необхідно поділити робо­ту на два етапи.

Перший — творчий. Його реалізація потребує роботи за опорними словами з тексту, який буде розглядатися. Учням пропонується скласти твір-мініатюру за пропонованими словами.

Другий — безпосередня робота з текстом. Для її реалізації текст ділиться на кілька фрагментів. Зачитується перший фрагмент тексту, після чого учні заповнюють таблицю

Що станеться? (Передбачення)

 

Опори (слова, словосполучення, що запам'яталися)

 

Що сталося? (Сюжет)

 

 

 

 

 

 

 

Після прослуховування першого фрагмента учні заповнюють першу і другу колонки таблиці. Після цього учитель зачитує наступний фраг­мент тексту, учні заповнюють третю колонку, роблять свої припущення щодо подальшого розгортання сюжету, заповнюють першу та другу ко­лонки таблиці. Далі їм пропонується наступний фрагмент і так далі до кінця тексту.

Після цього учні порівнюють свої творчі роботи з передбаченнями, записаними в першій колонці, та сюжетом, зафіксованим в останній колонці таблиці.

Використання

Стратегія є доволі ефективною для проведення уроків додаткового читання.

NВ Для реалізації стратегії вчителеві необхідно дотримуватися правил:

 

  1. Працювати можна лише за умови нейтральності тексту.
  2. Учням, яким знайомий текст, пропонуються індивідуальні за­вдання за межею стратегії.
  3. Кожний учень, задіяний у роботу, має право на прийняту в про­цесі роботи версію, яку ніхто не може критикувати чи піддавати сумніву.

 

«Кутки»

Стратегія спрямована на формування вмінь прислухатися до того, що говорять інші, формувати точку зору й відстоювати її у словесній по­леміці.

Алгоритм роботи за стратегією

1. Для роботи вчитель підбирає відкрите запитання.

  1. Учням пропонується записати в таблицю по три виважені аргу­менти на підтвердження й заперечення тези, закладеної в запи­танні.

так

ні

 

 

 

  1. На пропонованій шкалі кожний учасник робить позначку, яка відповідала б його особистій позиції щодо обміркованої пробле­ми, яка вимірюється певною сумою балів.

Так ——————————————— О —————————————— Ні

9 8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9

На основі позначок учні розподіляються на три групи: перша складається зі старшокласників, чиї позначки знаходяться в по­зиції «Так» від 4 до 9; друга — позиція «Ні» від 4 до 9; третя — по­зиція середняків від 3 у позиції «Так» до 3 у позиції «Ні».

  1. Створені групи обговорюють дібрані кожним аргументи, вироб­ляють спільну ґрунтовну лінію для ведення полеміки. Обирають лідера, який буде представляти групу.
  2. Кожна група по черзі доводить свою позицію, дає відповіді на за­питання інших груп, підтверджує або заперечує контраргументи.
  3. Кожний член групи має право перейти в іншу, пояснивши, який аргумент групи переконав його у зміні позиції.

Використання

Даний вид організації навчального процесу може використовувати­ся вчителем для проведення уроків-дискусій. Він можливий для більш ефективної роботи над аналізом художніх творів.

NВ! Усі запитання діляться на відкриті та закриті. До закритих за­питань належать такі, що вимагають конкретної чіткої однозначної від­повіді. Відповідь на закриті запитання є абсолютно правильною й не­заперечною. Відкриті запитання потребують міркування, допускають припущення, їх ще називають запитаннями на витлумачення.

«Літературні кола»

Методика організації літературної дискусії, у якій учням пропону­ється грати конкретну роль.

Алгоритм роботи

Для роботи вчитель вибирає один текст. Усі учні класу об'єднуються у робочі дискусійні групи. Для членів кожної групи вибираються одні й ті ж ролі, які

змінюються з кожним дискусійним циклом. Учням пропо­нуються такі ролі:

1) шукач цитат — завданням учня є пошук окремих частин тексту, які б група хотіла послухати у виразному читанні;

2) дослідник — учень забезпечує фонову інформацію щодо будь-якої теми, пов'язаної з текстом;

3) спостерігач за рухом — відстеження за всіма переміщеннями ге­роїв у тексті;

4) зв'язківець — учень знаходить зв'язки між текстом та навколиш­нім світом;

5) пошуковець — учень, який ще до початку дискусії формулює за­питання, які хотів би обговорити з іншими;

6) шукач слів — учень має знаходити цікаві, незвичайні, важливі або нові слова і звертати на них увагу;

7) контролер — цей учень стежить за порядком: не дозволяє відхо­дити від теми, допомагає вступати в розмову по черзі, стежить за часом та регламентом, зобов'язує працювати всю групу;

8) інтерпретатор — виконання цієї ролі передбачає уважний аналіз характерів героїв й обговорення їх із членами групи;

9) ілюстратор — виконавець цієї ролі малює портрети головних героїв, описує обстановку, події, обговорює підготовлене з членами групи питання;

10) протоколіст — в обов'язки виконавця цієї ролі входить ведення

короткого запису тем, які обговорювалися, та питань, що порушувалися;

1 1) репортер — у його обов'язки входить доповісти про роботу групи

класу чи вчителю

Використання

Дана стратегія може бути розв'язанням проблеми пошуку форми проведення уроку додаткового читання, також може використовуватися на уроках поглибленого аналізу художнього твору.

NВ ! Спочатку роботу за даною методикою варто проводити з усім класом. Після того як усі учні її зрозуміють, доцільним буде звернен­ня до роботи в групах. Так само на перших етапах звернення до такого виду діяльності варто використовувати не всі, а обмежену кількість ролей, розширюючи їх відповідно до набуття учнями певного досві­ду та враховуючи специфіку тексту, до якого вони звертатимуться на уроці.

«Семінар читачів»

Вид діяльності, що реалізує принцип особистісного прочитання й сприйняття творів. Він складається з чотирьох основних видів діяль­ності: міні-уроку, читання, читацького діалогу та відгуків.

Алгоритм роботи за стратегією

  1. Проведення міні-уроку.
  2. Читання мовчки раніше підібраних текстів чи їхніх фрагментів. Таке читання продовжується 1 5—30 хв.
  3. Проведення читацького діалогу (3—5 хв).
  4. Оформлення відгуків на прочитаний текст.

Використання

Робота за даною стратегією передбачає планування системи уроків в межах однієї теми. Передбачений алгоритм має за мету побудувати системну роботу, що базується на особистісному сприйнятті текстів учнями класу шляхом вдумливого читання.

NВ! Розрізняють два основні типи міні-уроків: процедурні та літе­ратурні. На

процедурних пояснюється, що і яким чином буде проводи­тися в класі. Літературні

міні-уроки стосуються різних елементів тексту та процесу читання. На них йдеться про авторів, техніку творчості та виразного читання. Тривалість міні-уроку 10—15 хв.

Кращим способом підтримки активного читання є забезпечення безперервного читання мовчки. Під час цього процесу відбувається чи­тацький діалог «учитель — учень». Цей діалог завжди торкається мате­ріалу, який читає учень, а також висловленої ним реакції на прочита­не. Читацький діалог триває протягом 3—5 хв. Протягом уроку вчитель може поспілкуватися з чотирма-шістьма учнями. Діалог здійснюється не заради оцінювання, не для контролю, це діалог між двома читачами про прочитане, коли учень говорить не менше, ніж учитель. Читацький діалог проводиться на місці, де працює учень, коли вчитель підходить до нього, щоб поспілкуватися, або ж за столом учителя чи в іншому місці класу, куди підходить учень.

Відгуки на прочитане, на думку авторів проекту програми ЧПКМ, є частиною процесу читання. Саме ця частина формує вдумливого читача. Є багато різних способів, якими учні можуть відгукуватися на прочитане. Це традиційні звіти, дискусії, письмові роботи. Окрім них, у «Семінарі читачів» зазначено використання методик проведення «За­питань до автора» та «Літературних кіл»

«Джигсоу»

Стратегія спрямована на формування вмінь спільно добиватися ре­зультату, якщо окремо успіху досягти тяжко.

Алгоритм роботи

  1. Учитель добирає матеріал, з яким будуть працювати учні на уро­ці, й ділить його на частини.
  2. На початку уроку учні об'єднуються у групи. Кількість учнів у групі відповідає кількості частин, на які поділено фактичний матеріал. Ці групи називаються первинними, або домашніми.

3. Члени домашніх груп перерозподіляються (принцип довільний) й об'єднуються у нові експертні групи.

  1. Кожна експертна група отримує для опрацювання одну частину підготовленого вчителем тексту.
  2. За відведений час учні експертної групи знайомляться з текстом, опрацьовують його, готують по три контрольні запитання щодо його освоєння.

6. Учні експертних груп повертаються у свої первинні групи з під­готовленим матеріалом.

  1. По черзі кожний член кожної експертної групи навчає інших ін­формації, якої навчився у вторинній групі, перевіряючи рівень її засвоєння контрольними запитаннями.
  2. Після завершення роботи вчитель підбиває підсумок, даючи можливість кожній групі репрезентувати отримані знання.

Використання

Дана стратегія належить до модельних і розрахована на цілий або спарений урок. Являє собою вид групової діяльності й може бути засто­сована на уроках майже всіх типів. Винятком є уроки перевірки компе­тенції знань й умінь школярів.

NВ! Час, відведений для роботи в експертній групі, залежить від об­сягу та складності матеріалу, з яким працюють школярі. Контрольні запи­тання учні розробляють разом і вони є спільними для усіх членів групи.

 

 

 

«Порушена послідовність»

Форма роботи спрямована на перевірку знання учнями художнього твору.

Алгоритм роботи

  1. Учитель виписує важливі, на його думку, фрагменти тексту на окремих картках.
  2. Кількість карток залежить від обсягу тексту, знання якого переві­ряє словесник.
  3. Учням пропонується відтворити з пропонованих частин текст якомога ближче до авторського варіанту.

Використання

Стратегія є доволі ефективною для перевірки домашнього завдан­ня. Може застосовуватися на уроках перевірки рівня компетентності школярів.

 

«Сітка Елвермана»

Стратегія спрямована на організацію дискусії в класі й формування в учнів чіткої позиції щодо обговорюваних проблем на рівні дібраних ними аргументів.

Алгоритм роботи

Учитель формує проблему, над якою працює клас. Для організації роботи учням пропонується користуватися таблицею:

Так

так

Проблема

 

Ні

ні

 

 

 

 

 

 

Удвох колонках «Так» і «Ні» фіксуються аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему.

Кожний учень робить свій висновок щодо поставленої учителем проблеми.

Використання

Стратегія має за мету допомогти словесникові організувати у класі дискусію, а учневі — розібратися у питаннях, які виносяться на розсуд. Застосовується під час аналізу художніх творів, у тому числі під час вибо­ру пообразного та ідейно-тематичного шляху аналізу художнього тексту.

«Карусель»

Стратегія використовується як підсумок зробленого й зрозумілого учнем чи групою учнів на уроці.

Алгоритм роботи

На чистому аркуші вчитель записує запитання. Кількість аркушів за­лежить від кількості запитань, які вчитель виділяє як найважливіші, що розглядалися на уроці.

Учні об'єднуються у групи, їхня кількість відповідає кількості аркушів із запитаннями. Кожна з груп отримує по одному аркушеві. Обго­воривши запитання, на аркуші під запитанням вона фіксує відповідь. Аркуш складається таким чином (у вигляді гармошки), щоб відповідь була схована, залишалося тільки запитання й місце для відповіді на ньо­го. У такому вигляді групи обмінюються аркушами. Робота повторюється, тільки з іншим запитанням. Приховану від­повідь попередньої групи відкривати не дозволяється. Процес повторю­ється до того часу, поки аркуш не повертається до групи, яка першою давала на нього відповідь. Після цього групи знайомляться з усіма від­повідями і знайомлять з ними увесь клас, по черзі.

Вчитель підсумовує роботу, звертаючи увагу або на відмінності розу­міння питань, або приближену до однієї відповідь, пропоновану різни­ми групами.

 

Використання

Застосовується на етапі закріплення нових знань. Стратегія слугує ефективною формою для проведення етапу рефлексії.

 

Завдання 9. Розсипанка.

Робота в парах.

На кожній парті у конверті «розсипане» речення.

  • Скласти речення, підкреслити прикметники, визначити їх відмінок.

- Сніжна грудка – Учень називає слово, яке стосується теми уроку, слідуючий учень складає речення із цим словом, третій учень придумує питання до попереднього речення, четвертий – відповідає на нього.

 

Категорія: ЧПКМ (Критичне мислення) | Додав: uthitel (20.07.2019)
Переглядів: 777 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]