Тема : Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму в поемі Верґілія «Енеїда» Мета : продовжити роботу над виразним читанням уривків із поеми «Енеїда»; розвивати навички порівняльного аналізу твору, вчити переказувати уривки з художнього твору; розвивати уміння вдумливо, уважно читати; виховувати повагу до доблесті, патріотичного служіння державі.
Обладнання: презентація, відеоролик про життя Вергілія, тексти уривків поем Вергілія та Гомера.
Хід уроку:
— Назвіть хронологічні межі існування римської літератури. — Чому період правління Августа називають «золотою добою» літератури? — Розкажіть історію походження загальної назви меценат. Що це слово означає в наш час?
— Хто ж він, Вергілій, який отримав таку неоднозначну оцінку? — Що ми знаємо про Вергілія? — Назвіть найголовніші твори Вергілія.
— Чи можна Вергілія назвати пророком?
— Яка міфологічна основа твору? — У чому полягає особливість композиції поеми «Енеїда? — Якою була мета написання поеми Вергілія «Енеїда» ?
— Поема Вергілія «Енеїда» була задумана як римська «Іліада» та «Одіссея». Взірцем для автора були поеми Гомера, з яким поет нібито змагався. Перші 6 пісень «Енеїди» наслідують «Одіссею» Гомера. Вергілій розповідає в них про подорож і пригоди Енея дорогою до Італії. Друга частина поеми нагадує «Іліаду» Гомера: мова йде про битви, у яких беруть участь герої. Писати твори «на замовлення» складніше, ніж «за натхненням». Однак, за влучним висловом однієї французької дослідниці, створюючи «Енеїду», «Вергілій гріб проти течії, постійно оглядаючись на Гомера». Уже сучасники називали його «римським Гомером».
У книзі 1 поеми «Енеїда» Верґілій говорить про божественне походження Енея, яке виявляється навіть у портреті героя: «Став тут Еней, засіяв серед ясності сонця, на бога вродою й постаттю схожий; бо мати подбала кучері буйні та юності блиск дарувати пурпурний, Радість в очах і вогонь запалила» (рядок 590). А далі у творі розкривається божественна місія героя, пов'язана із заснуванням нової держави («...пенатів від ворога вирвав»). Оскільки «пенати» — це боги домашнього вогнища, а також цілої держави, то Еней врятував від ворогів нову державу. А дії його спрямовуються самими богами. Так у поему входить тема Риму, що посідає важливе місце у творі.
— Який шлях мав пройти Еней? (Із Трої до берегів Італії.) — Хто має допомогти Вергілію розповісти про пригоди Енея? — Які боги та міфічні герої згадуються в зачині? (Юнона, Паріс, Ганімед (цей красень був викрадений Юпітером і став його виночерпієм на Олімпі), Ахілл, пенати (боги-охоронці домашнього вогнища, покровителі цілої держави, а також окремої людини та ЇЇ праці).) — Які міфологічні міста названі в пісні? (Альбалонга -древнє італійське місто, засновником якого був син Енея Асканій), Карфаген, Троя.) — Як у поему входить мотив долі, традиційний для античної літератури? Знайдемо в тексті. (У кінці заспіву з'являється мотив долі (фатума): «Пасерби Долі, вони усіма блукали морями. Стільки страждання лягло на підвалини Римського роду!» Так підкреслюється, що мандрівка Енея сталася з волі богів і змінити щось було неможливо.) .
Поема «Іліада» ЗАСПІВ (пісня 1, вірші 1–10) Гнів оспівай, о богине, Ахілла, сина Пелея, Пагубний гнів, що лиха ахеям багато накоїв: Душі славетних героїв навіки послав до Аїду Темного, їх же самих він хижим лишив на поталу Псам і птахам. Так Зевсова воля над ними чинилась, Ще відтоді, як у зваді лихій розійшлись ворогами Син Атреїв, володар мужів, і Ахілл богосвітлий. Хто ж із безсмертних богів призвів їх до лютої сварки? Син то Зевса й Лето. Владарем тим розгніваний тяжко, Пошесть лиху він на військо наслав... Поема «Одіссея» ЗАСПІВ (пісня 1, вірші 1–21) Музо, повідай мені про бувалого мужа, що довго Снігом блукав, священну столицю троян зруйнувавши, Всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив, В морі ж багато біди і тілом зазнав, і душею, Щоб і себе врятувать, і друзів додому вернути.
— Яку функцію виконують заспіви у всіх поемамах? (Заспіви в усіх трьох поемах виконують одну й ту саму функцію: повідомляють читачеві, про що піде мова у творі. — Чим починаються заспіви? (Усі заспіви починаються зі звернення до Музи, що повинна надихнути на оспівування подій, яким буде присвячена поема: «Іліада»: «Гнів оспівай, о богине, Ахілла, сина Пелея». «Одіссея»: «Музо, повідай мені про бувало мужа...» «Енеїда»: «Музо, повідай мені, чим саме прогнівана тяжко...»
У своїй поемі Верґілій, так само як і Гомер, звертається до теми пророцтва. Але якщо в поемі Гомера йшлося про долю Одіссея, то у творі Верґілія суть пророцтва зовсім інша. Мова йде не про особисту долю Енея, а про те, що він має заснувати нове царство і ця місія вимагатиме від нього великих зусиль. У книзі 6 кораблі Енея прибувають до міста Куми, а як відомо з легенд, поруч з ним знаходився вхід у підземне царство Плутона, бога мертвих. Разом з віщункою Сивілою Еней спускається в його похмурі глибини. Вони преправляються через пекельні ріки, проходять повз «поля смутку», де блукають тіні померлих, «ниви героїв», чорний Тартар, бачать страшні муки грішників. Нарешті Еней із Сивілою досягають блаженних Єлісейських полів, «краю радощів», де їх зустрічає Анхіз, який і відкриває синові пророцтво.
— Якою була зустріч батька та сина? — Якими словами розпочинає своє пророцтво Анхіз? — Яке майбутнє Анхіз пророкує своєму синові? (Він показує Енеєві його нащадків — славетних римлян, починаючи з Ромула, засновника Рима, і закінчуючи Марцелом, племінником та зятем Августа.) — Як у поемі говориться про божественне походження римських імператорів? Зачитайте ці рядки. ( «Але поглянь-но очима сюди обома і на плем'я Римлян своїх подивись: Цезарь і рід увесь Юлійський з'явиться тут він колись попід віссю великого неба».) — Як Анхіз говорить про майбутню славу Риму, його володарювання над світом? ( «... наш Рим величавий огорне міццю і владою землю, а духом сягне до Олімпа».) .
У поему «Енеїда» Верґілія входить ще одна гомерівська тема, пов'язана з мотивом щита. Вона виникає в книзі 8, коли описуються приготування рутулів і троянців до війни. Особливо детально автор зупиняється на опитові щита Енея. Відомо, що цей щит для свого сина Венера попросила викувати Вулкана. бога вогню та ковальства у давніх римлян.
— Які моменти з історії Риму відобразилися на щиту? (На щиту відобразилися найяскравіші епізоди легенди про заснування Риму; про те, як засновники Риму викрали сабінянських жінок, щоб одружитися з ними і будувати місто для нащадків.; як гуси, стривожені шумом за стінами Риму, знявши ґелґіт, збудили римлян і тим самим врятували місто від нападу галлів. Зобразиш на щиті й майбутні битви та перемоги захисників Риму, діла Августа в утвердженні імперії.) — Яке враження справив щит на Енея? (У захопленні дивувався Еней дивовижним дарунком Вулкана», «В захваті він од майбутніх подій і, радіючи серцем, Взяв на своє рамено майбутність і славу-нащадків». Тобто Еней розумів, що схибити у борні він просто не має права.) — Яким зображено майбутнє Риму в останніх описах щита? — Яка тематика зображених на щиту картин? (Основні 7 картин — уславлення імперії.)
—Назва уривка є досить красномовною. Яку літературну параллель можна провести? (Щит Ахілла, описаний в «Іліаді») —Пригадайте, що було зображено на щиті Ахілла? (Сцени мирного та воєнного життя) — Зробимо висновки про описи щитів Ахілла з поеми Гомера «Ілліада» і Енея з поеми Верґілія «Енеїда».
На Щиті давньогрецького героя Ахілла, як відомо, відображені картини життя давніх еллінів, їх уявлення про світобудову. На щиті Енея художньо зображено майбутні подвиги Енея й величне майбутнє римської держави: «Саме на ньому володар вогню у пророцтві умілий, знаючи будучність, вирізьбив славні діла італійців, Римські тріумфи і ціле потомство прийдешнє...» (рядки 625—630). Тобто опис щита у Верґілія має глибоке ідейне навантаження. Воно яскраво свідчить про особливості ідейної спрямованості поеми — поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму.
(Ні, виходячи з провідної думки поеми (звеличення Риму) головним героєм ,й поеми Вергілія є не Еней, а Рим, оскільки поема писалася з метою звеличення Римської держави. А Еней є ідеальним, римлянином. Недарма автор для характеристики Енея вживає епітети «благочестивий», «побожний». Під цими словами слід розуміти і те, що він є щирим шанувальником богів, зразковим громадянином з високим почуттям, обов'язку, ніжним сім'янином, людиною справедливою і жалісливою до інших. Еней, на відміну від Гомерового Одіссея, покірний головному богові Юпітеру, віц прагне якнайшвидше виконати його волю. У покорі вищій волі, крім іншого, втілилися характерні риси християнської моралі, що Поступово формувалися в Римі.)
Демонстрація епізодів презентації
1 група «Енеїда» довго була зразком «героїчного епосу» і в Римі, і в літературах нової Європи («Звільнений Єрусалим» італійського поета Т. Тассо, «Лузіада» — португальского поета Луїса Камоенса та ін.). Середньовіччя складало про Вергілія казки, змальовуючи його мудрим чарівником. Данте уславив поета в своїй «Комедії» як символ «земної мудрості». У XVIII ст. Вольтер вважав найбільшою із заслуг Гомера те, що його наслідував Вергілій. У XIX ст. мистецтвом Вергілія захоплювалось багато французьких письменників — від Віктора Гюго до Анатоля Франса.
2 група «Поема Верґілія „Енеїда" і Україна». В Україні знайомство з творчістю римського поета почалося в XVII ст., проте безпосереднє сприйняття Верґілія відмічене з травестійних переробок у XVIII ст. Першою спробою інтерпретації верґілієвого тексту українською мовою дослідники вважають переклади «Буколік» (1767-—1776 рр.) колишнім вихованцем Києво-Могилянської академії А.К. Лобисевичем. На початку XIX ст. Верґілій входить в Україну через посередництво російської літератури та мови. У 1869 році український поет С. Руданський перекладає першу пісню «Енеїди», надмірно українізувавши текст. Уявлення українських читачів про Верґілія доповнює і поглиблює своїми перекладами та коментарями І. Франко. У 1882 році І. Франко редагує збірку маловідомого поета-перекладача О. Шухевича, а через рік виходить книга «Переводь й подражания Осипа Шухевича», яка містить «Георгіки» і дві еклоги «Буколік» Верґілія. У 1850р. вийшов переклад початку другої книги «Енеїди», зроблений галицьким письменником Гр, Бондаренком. . . 3 група У XX ст. знайомство українського читача з творчістю Верґілія пов'язане з іменами І. Стешенка, М. Зерова, А. Білецького, М. Білика. Так, І. Стешенко переклав майже половину пісень «Енеїди», М. Зеров — І і IV еклоги «Буколік», уривки з «Георгік», зробив повний переклад «Енеїди». Частину IV книги «Енеїди» («Кохання Дідони») переклав А. Білецький. У 1972 році вийшов повний переклад «Енеїди» Верґілія, здійснений М. Біликом, а відредагований Б. Теном.
Травестійний жанр (від італ. - перевдягати) - жанр, в якому використовується сюжет певного твору для зображення зовсім іншого, ніж в оригіналі, життя Чітко визначений сюжет, тенденційність, деяка схематичність твору Вергілія стали джерелом численних пародіювань. Але справжнім бумом серед всіх наслідувань Вергілія стала «Енеїда» І. Котляревського. І.П.Котляревський свою літературну діяльність розпочинає з травестування античного першотвору (90 р. XVII] ст.) і займається роботою близько 30 років. "Енеїда" І.Котляревського належить до травестійного жанру. Героїчний зміст оригіналу письменник подає в зниженому, жартівливому плані. Отже, сюжетну основу для свого твору І.Котляревський, добре обізнаний з античною літературою (знав латинську мову і читав в оригіналі), взяв з "Енеїди" Вергілія, але наповнив особливим тематичним та ідейним змістом, перевдягнувши Енея та його друзів в козаків.
(учні вибирають питання і дають на них відповіді)
З того, що ми сьогодні вивчили, мені справді допомогло…
ВЕРГІЛІЙ Мужик із Мантуї, повільний і смаглявий, З дитинства ніжного колисаний селом, Звеличив кий і плуг, і мідний шолом, І знісся до вершин нечуваної слави. Бо крізь огонь і дим усобиці іржавий Побачив кращий вік і проспівав псалом, Як спочиває світ під цезарським орлом У лагіднім ярмі безсмертної держави. Той час минув — і Рим, і цезарів діла Рука історії до трун поволокла, Де сплять усіх часів ілюзії й корони. Та він живе, і дзвін гучних його поем Донині сниться нам риданнями Дідони, Бряжчанням панцирів і сплесками трирем. (М. Зеров)
Міні-твір: Що допомогли мені зрозуміти давні римляни і греки? | |||||||||||
|
| |||||||||||
| Переглядів: 2614 | | |||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |