Тема. Гімн красі, радощам життя і коханню в поезіях Сапфо та Анакреонта. .

Тема. Гімн красі, радощам життя і коханню в поезіях Сапфо та Анакреонта. .

Мета: поглиблювати знання учнів про античну поезію; ознайомити їх із творчістю Сапфо та Анакреонта; розвивати вміння аналізувати поетичний текст, навички виразного читання, логічного мислення, зв'язного мовлення; сприяти вихованню оптимістичного ставлення до життя

Обладнання: тексти віршів Сапфо та Анакреонта (у перекладах на вибір учителя).

 

  • на землі-це те, що ми любимо. Сапфо

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Літературний розминка

1) Шкільний афінський учитель, що допоміг Спарті перемогти Месенію,— ... (Тіртей).

2) Поет — засновник ямбічного жанру — ... (Архілох).

3) Острів, на якому народився Архілох,— ... (Парос).

4) Лірика -це

5) Елегія –це…

(У давньогрецькій літературі ямбічна лірика була одним із найпростіших ліричних жанрів, її джерела слід шукати в народних піснях, присвячених богині Деметрі. Це жартівливо-веселі твори)

6. Ямб- це…

(У давньогрецькій літературі ямбічна лірика була одним із найпростіших ліричних жанрів, її джерела слід шукати в народних піснях, присвячених богині Деметрі. Це жартівливо-веселі твори)

7) Інструмент, у супроводі якого виконували меліку,— ... (ліра).

9) Ліричний жанр, в якому переважали любовні пісні та гімни,— ... (меліка).

10) Згадайте, що таке мелічна лірика.

11)Яка тематика творів цього жанру?

12) Назвіть представників мелічної лірики. ,

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІV.Робота над вивченням нового матеріалу

  • Слово вчителя.

Давні греки любили й цінували життя — цей найкращий дарунок богів. Оспівування оптимізму, радощів буття пронизує твори більшості відомих поетів того часу, зокрема Анакреонта. Відомо, що його творчість започаткувала напрям лі­ричної поезії під назвою «анакреонтична поезія», який існує і сьогодні. Цей вид лірики оспівує вузьке коло тем: кохання, вино, бенкети, веселощі, дружбу. Яким же він був давньогрецький оптиміст Анакреонт?

  • Робота в групах

Сучасник Анакреонта, поет і суспільний діяч Крітіл сказав про нього так:

«Він був солодким і не знав смутку». Про життя поета відомо дуже мало. Вважають, що він народився близько 570 р. до н. е., а помер близько 480 р. до н. е.

Уродженець міста Теоса (Мала Азія), Анакреонт багато разів міняв місце прожи­вання. Після завоювання персами Теоси переїхав до міста Абдери (у Фракіу), дов­гий час жив при дворі самоського тирана Полікрата, який зробив свій палац цен­тром науки та мистецтва. Саме тут розквітнув поетичний талант Анакреонта, він став співцем розваг і безжурного життя полікратівського вищого світу. Розпові­дають, що поет майстерно грав на флейті й арфі, музикою супроводжуючи читан­ня своїх віршів. Після трагічної смерті тирана на запрошення афінського прави­теля Гіппарха прибув до Афін, став, другом володаря і навіть після його вбивства в 514 р. до н. е. прожив довгі роки в місті.

 

Уже в старості з якихось невідомих причин поет залишив Афіни й опинився при дворі аристократів Алевадів (Фессалія), а врешті повернувся в рідне місто, де, мабуть, і помер.

Життя Анакреонта було безхмарним і безбідним. Взагалі, усі поети в Елладі користувалися величезною любов'ю і пошаною, кожне місто вважало за честь за­просити якогось видатного співця до себе, оточувало його піклуванням й усіля­кими благами.

Саме так пройшло і життя Анакреонта: в щоденних розвагах, пишних бен­кетах, численних любовних пригодах. До політичної боротьби, соціальних подій він завжди був байдужий, не захоплювала його і військова доблесть.

 

Головними темами творів поета стають кохання, Музи, вино. Але слід зазначити, що в усьо­му поет віддає перевагу помірності. Застілля не повинне претворюватися на п'яну оргію, кохання — на нестримну й буйну пристрасть.

Крім віршів про любов, Анакреонт писав гімни (зокрема до нас дійшли уривки на честь Діоніса й Артеміди), а також елегії та епіграми. Музична співучість його віршів, відповідність змісту і форми, безпосередність почуттів сприяли ве­личезному успіхові поета і в наступних поколінь. Анакреонтичні мотиви ми зна­ходимо у творчості .Е. Парні, К. Батюшкова, О. Пушкіна, переспівах І. Франка, віршах О. Олеся.

  • Виразне читання поезії Анакреонта «Принеси води...»
  • Бесіда за змістом прочитаного.

— Який загальний настрій вірша? (Веселий, оптимістичний, навіть дещо лег­коважний.)

— Хто з богів прославляється в поезії? (Бог кохання Ерот, якого поет вважає володарем над богами й людьми.)

— Подумайте, які слова створюють безтурботний настрій поезії? (Вино, піс­ня, бенкет, квіти, Ерот.) . .

— Яким поетові уявляється життя ? (Легкою, безтурботною, веселою грою.)

  • Виразне читання вірша Анакреонта «Золотоволосий Ерот...»
  • читає вчитель або підготовлений учень.)
  • Бесіда за прочитаним.
  • Яким у цьому вірші постає поет? (Поет постає перед читачем старою лю­диною. Але це не є приводом для того, щоб кинути свої звички.)
  • Що зображено в поезії? (Прикра любовна пригода.)

— Як автор ставиться до життєвих прикростей? (Із легкою іронією.)

— Який настрій цього вірша? (Такий самий веселий, .безтурботний, як і на­стрій попереднього.)

— Які засоби образності використовує автор? (Епітети: золотоволосий Ерот, пурпурний м'яч, кляте дівча, Лесбос, славний.)

  • Творчий двобій (Порівняти поезію Архілоха та Ананкреота)

- Прочитати вірш Архілоха «В горі невтішному всі заніміли»

- Який настрій вірша?

-Що оспівує Архілох у своїх віршах?

- Який настрій поезії Ананкеонта?

- Чиє відношення до життя вам більше імпонує?

- Чи актуальна тематика віршів Анакреонта?

  • Теоретична хвилинка

Анакреотична поезія - поезія, у якій оспівується життєві радощі і насолоди, а іноді і політичне вільнодумство.

  • Слово вчителя

Оспівуванню найпрекраснішого людського почуття — кохання — присвятила свою творчість й уславлена давньогрецька поетеса Сапфо, яку дуже високо ці­нували сучасники.

  • Розповідь вчителя про життя і творчість Сапфо.

Сапфо жила в кінці VII — першій половині VI ст. до н. е. її вважають засновницею мелічної (пісенної) поезіїї, що виникла на острові Лесбос, батьківщині поетеси. На місцевому наріччі Сапфо називали Псапфою.

Народилася вона в сім'ї мітіленського аристократа - Скомона. Вийшла заміж за : вельможу Керколая, від якого народила доньку Клеїду, котру дуже любила. Саме доньці присвятила вона низку віршів. На початку VI ст. до н. е. Сапфо змушена була залишити острів Лесбос і певний час прожила на острові Сицилія. Причиною еміграції, можливо, були політичні чвари, адже її батько і чоловік брали участь у політичній боротьбі. Сама ж поетеса протягом усього життя була далекою від політики.

Після повернення на острів Лесбос Сапфо заснувала школу для дівчат з аристократичних сімей, де вчила їх музики, співів, поетичного мистецтва. Цей заклад називали «школою служительок муз», і він здобув великої слави.

Уся поезія Сапфо проникнута музикою кохання, яке несе в собі радість і сердечні муки, невгамовне бажання кохати і чітке розуміння, що кожне нове почуття принесе біль і страждання. Поетеса була переконана, що лише це велике почуття дає натхнення, підносить до незримих висот людську душу, здатне зворушити будь-яке серце. Кохання, на її думку, породжує у світі красу, без нього взагалі життя не має ніякого сенсу.

На думку'вчених, лірика Сапфо виникла на основі народної любовної пісні, що мала надзвичайну популярність на Лесбосі. Як і у фольклорних творах, у віршах поетеси любовна тема часто поєднувалася з описами чудової природи, з якою вона ня завжди намагалася злитися. Усі свої почуття Сапфо розкриває з надзвичайною щирістю, переконливістю, емоційною силою. В її віршах відсутнє заглиблення у внутрішній світ ліричного героя, але проблема ця взагалі залишилася не вирішеною грецькими поетам. Критики різних часів, починаючи з сивої давнини і до наших днів,

звинувачували поезію Сапфо у брутальності та еротизмі. Саме це стало причиною

того, що в XI ст. у Візантії були спалені всі книжки поетеси. Але дослідження

сучасних учених свідчать, що Сапфо керувалася високою мораллю, цнотливістю,

чистотою, красою, доброчесністю.

Незважаючи на брудні наклепи, вірші Сапфо були дуже популярними в античні часи. Платон, відомий філософ, підкорений чарівністю її поетичного слова, залишив нащадкам сповнений захоплення елегійний вірш:

Дев'ять на світі є муз, як засвідчують люди; не вірте,

Бо вже й десята прийшла — Лесбосу донька Сапфо.

У Давній Греції існує прекрасна легенда про нерозділене кохання Сапфо до вродливого юнака Фаона. За переказами, доведена до відчаю, вона кинулася з Левкадійської скелі в море. Правда це чи ні —; море мовчить, і лише в тихому плескоті хвиль чується прекрасна й сумна мелодія цього кохання. Українська поетеса Леся Українка присвятила цій історії свого вірша. (Підготовлений учень читає віри:.)

Над хвилями моря, на скелі,

Хороша дівчина сидить,

В лавровім вінку вона сяє,

  • Мелодекламація Сапфо «До богів подібний»
  • «Вільне письмо»
  • Записати свої асоціації, які з’явилися у вас під час прослуховування.
  • Бесіда за змістом прочитаного.

— Визначте тему вірша. (Відображення почуттів кохання й ревнощів.) вірша «До богів — Який настрій поезії? (Надзвичайно схвильований, емоційний.) подібний...» — Якою зображена лірична героїня?' (У вірші зображено психічний та фізич­ний стан героїні. Вперше в грецькій ліриці з надзвичайною проникливістю за зов­нішніми фізичними ознаками було передано любовну знемогу жінки.)

— Які художні засоби використовує авторка? (Епітети: ніжний голос, при­надний усміх, пломінь тонкий, трава пожовкла тощо. Порівняння: до богів подіб­ний, мов трава пожовкла.)

  • Виразне читання поезії Сапфо «Жереб мені випав такий...»

(Поезію читає вчитель або підготовлений учень.)

  • Бесіда за прочитаним. ,

— Яка тема поезії? (Любов до,життя, радісне його сприйняття.)

— Як у вірш входить тема природи? (Ласкою весни, красою, сяйвом сонця.

Краса природи зливається з радісним сприйняттям життя, доповнює його.)

—— Як у вірші лунає тема долі? (У вірші відобразилися вірування греків у до­лю. Але доля ліричної героїні (її жереб) дуже щаслива.)

— У чому поетеса вбачає своє призначення? (В оспівуванні радощів життя.)

V.Закріплення вивченого матеріалу

- Як ви розумієте слова епіграфа?

- Складання сенкану

VІ. Узагальнююче слово вчителя.

Культ Краси і Гармонії, який сповідували античні майстри, допоміг їм подолати Вічність і не втратити своєї чарівної принади й сьогодні.. Античне мистецтво вічне, бо своїм оптимізмом воно надихає й сучасних поетів на створення нових ди­вовижних шедеврів. (Учитель виразно читає вірш М. Зерова «Класики».)

Класики

Ви вже давно ступили за поріг

Життя земного лірники-півбоги

І голос ваш — рапсодії й еклоги

Дзвенить вві тьмі Аїдових доріг.

І чорний сум, безмовний жаль наліг

  • берег наш, на скитські перелоги...

Невже ж повік не буде вам спромоги

Навідатись на наш північний сніг? І ваше слово, смак, калагатія

Для нас лиш порив, недосяжна мрія

Та гострої розлуки гострий біль.

І лиш одна ще тішить дух поета,

Одна відроджує ваш строгий стиль

— Ясна, дзвінка закінченість сонета.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-мініатюру «Лист до Сапфо»

Категорія: Конспекти уроків із зарубіжної літератури | Додав: uthitel (03.02.2018)
Переглядів: 456 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]