Тема 2. Об'єднання Німеччини.

Мета. Розкрити перебіг боротьби за об'єднання Німеччини і показати роль, яку відіграла у цьому процесі Пруссія; розвивати вміння по­рівнювати історичні явища та встановлювати причинно - наслідкові зв'язки; виховна складова уроку реалізується на основі ознайомлення учнів із засобами, які використовував Отто фон Бісмарк для створення міцної, єдиної Німеччини.

Тип уроку: комбінований із використанням мультимедійних технологій

• підручник, карта "Утворення національних держав в Італії та Німеччині", схеми і таблиці "Об'єднання Німеччини", комп’ютерна презентація.
  Основні дати: 1859 р. — створення Національного союзу; 1866 р. червень липень — Австро-прусська війна; 1866 р. серпень — створення Північнонімецького союзу; 18 січня 1871 р. — проголошення Німець­кої імперії.

Після уроку учні зможуть:

Назвати німецькі країни, які були головними суперниками у боротьбі за пріоритетне становище, етапи утворення Німецької імперії

Дати визначення понять: юнкера, "великонімецький" та "малонімецький" шлях об'єднання Німеччини, політика об'єднання "залізом і кров'ю", Північнонімецький союз, Німецька імперія.

Розповісти про діяльність Отто фон Бісмарка та хід утворення Німецької імперії

Пояснити, що об'єднання Німеччини мало суперечливий харак­тер і супроводжувалося великим впливом особи на хід історії.

• вміння працювати з історичною картою, робити висновки, узагальнювати вивчене на уроці, оперувати історичними поняттями та датами.

Хід уроку:

1. Організація навчальної діяльності.
2. Перевірка домашнього завдання.

Слайд

Історичний диктант.

1. Столиця Сардинського королівства — ... . (Турин.)

2. Ломбардія на початку 50-х рр. перебувала під владою ... . (АвстрІ ських Габсбургів.)

3. Яку ще назву мала Сардинія?

4. Кавур пообіцяв передати Наполеону III за допомогу у боротьбі проти Англії ... . (Савойю і Ніццу.)

5. Які дві політичні течії існували в Італії?

6. Коли розпочалась франко –італо – іспанська війна?

7. Славнозвісний похід "тисячі" Гарібальді на Сицилію у 1860 р. роз­почався з міста .... (Генуя.)

8. Битва біля м. Калатафімі завершилася перемогою ... . (Гарібальдійців.)

9. Італійське королівство було створено ... . (1861 р.)

10. Яка частина Італії останньою приєдналась до Об’єднаного королівства ?

11. Що залишилося в папських володіннях?

12. Рим став столицею Італійського королівства у ... . (1870р.)

5. Взаємоперевірка істотного диктанту.
5. Відгадай «Хто це ?»
5. Порівняй!

Слайд 2, 3

Складіть порівняльну характеристику діяльності провідних Італійських політиків — Кавура і Гарібальді за планом.

А) У чиїх інтересах діяли та якої мети намагалися досягти?

Б) Які засоби використовували для досягнення своєї мети?

В) Яку роль відіграли в історії Італії?

Г) Яке ваше ставлення до цих політичних діячів?

3.Етап орієнтації

Слайд 4

- Чим же в Італії закінчилась боротьба за об'єднання країни?

5. Робота з картою

• • • • Проаналізуйте карту атласу і підготуйте відповіді на запитання.

Слайд 5 - 6

1. Що можна сказати про політичне становище Німеччини в середині XIX ст.?

2. Назвіть найбільші держави (землі), що ввійшли до складу Німецького союзу.

5. Прогнозована діяльність
   • • • До яких наслідків могла привести така ситуація в Німеччині?

- Ознайомтесь з і слайдами, які демонструють стиль життя володарів окремих князівств Німеччини, зокрема Людвіга Баварського. На слайдах зображено багато численні розкішні замки цього князя. До яких висновків можна прийти?

Слайд 7 - 12

4.Етап визначення мети.

Слайд 13

(оголошення теми і мети уроку)

Проблемне завдання: 1. Доведіть, що об'єднання Німеччини мало суперечливий харак­тер і супроводжувалося великим впливом особи на хід історії.

5. Етап проектування.

На уроці нас чекає робота в групах, комп’ютером, цікавими завданнями. В кінці уроку ви зробите висновок про етапи об’єднання Німеччини. Так що будьте уважні.

6. Етап організації і виконання плану роботи.

5. Розповідь вчителя

Після закінчення наполеонівських воєн територія Ні­меччини залишилася під владою різних європейських мо­нархій. Згідно з рішенням Заключного акту Віденського кон­гресу Німеччина була поділена на 37 самостійних монархій і 4 вільних міста - Гамбург, Бремен, Любек і Франкфурт-на-Майні. Ці держави входили до складу штучного об'єднання - Німецького союзу. Єдиним центральним органом у цих землях був Союзний сейм, який мав тільки формальні функції. Роз­поділ німецьких земель був вигідний для європейських мо­нархій. Він давав можливість безперешкодно грабувати їх, сприяв зміцненню дворянсько - монархічного ладу. Свою роль відігравав і страх європейських монархій перед створенням сильної єдиної німецької держави, суперника наймогутніших європейських держав.

Найзначимішими в Німецькому союзі були Австрія і Пруссія.

Східні регіони розвивалися менше, бо прусські поміщики (юнкери) не хотіли змінювати існуючий суспільно-еконо­мічний уклад. Західні та східні провінції Пруссії відрізнялися неврегульованою митною системою, яка складалася з кількох десятків тарифів часів Тридцятилітньої війни XVII ст. Відтак головним завданням прусської буржуазії були лікві­дація внутрішніх мит і створення єдиного загальнонімецького митного союзу. Особливістю розвитку капіталізму в Німеч­чині було повільне формування єдиного загальнонаціональ­ного ринку. Це було наслідком високих внутрішніх мит, зни­щення яких усе більш настійливо вимагали підприємці. До середини 20-х рр. XIX ст. Пруссія домоглася від сусідніх із нею держав скасування митниць.

З-поміж великих промислових регіонів виділяються Рейнська провінція і Вестфалія, Саксонське королівство та Сілезія. Вже в 30-ті рр. XIX ст. в цих районах діяли великі промислові підприємства, бавовняні фабрики й шовкоткацькі мануфактури. Однак і тут розвиток капіталізму гальмувався напливом дешевих англійських товарів, які звужували ринок збуту виробів німецької промисловості. Незважаючи на це, в Європі вже чітко визначилася спеціалізація німецьких держав у видобутку вугілля, в металургії, виробництві зброї. Поворотним етапом у намаганні німецьких держав звіль­нитися від тяжких пут феодальної роздробленості стало ство­рення 1 січня 1834 р. Німецького митного союзу. Знищення особистої залежності селян від юнкерів, початок процесу обезземелювання, розорення ремісників сприяли створенню ринку дешевої найманої робочої сили. Збільшилася кіль­кість міст. У 20-ті рр. водні простори Німеччини почали до­лати пароплави, в 30-ті рр. були прокладені перші залізничні магістралі. Вельми показовим для промислового перевороту в Німеччині стало швидке зростання столиці Пруссії - Бер­ліна. До кінця 40-х рр. XIX ст., ставши великим залізничним вузлом, він сполучив більшу частину німецьких земель, фор­муючи внутрішній ринок. У Берліні була зосереджена третина всього машинобудування та ситцевибивної промисловості Пруссії. Чисельність населення зросла до 400 тис. чол. Але відсутність новітніх технологій не давала можливості молодій промисловій буржуазії збільшувати і розширювати виробни­цтво. Доменні печі Німеччини працювали на деревному вугіл­лі. Перша коксова домна з'явилася аж 1847 р. Тому в 40-х рр. у виробництві все ще використовували привізні напівфабри­кати і машинне обладнання.

У маєтках прусських юнкерів відбу­валися капіталістичні перетворення: розвивалося велике сіль­ськогосподарське виробництво, зводилися переробні заводи. В їхніх господарствах використовувалася праця розорених селян. Розвиток сільського господарства капіталістичним шляхом у поєднанні з юнкерським землеволодінням і засто­суванням праці розорених селян, виплатою феодальних пла­тежів гальмувало розвиток аграрного перевороту. На заході Німеччини, де переважало дрібне селянське господарювання, розшарування селянства відбувалося значно швидше. Там виділяється сільська буржуазія - гросбауери, - яка викорис­товувала працю розорених селян як найману робочу силу.

Революція 1848-1849 рр. не вирішила питання про об'єд­нання Німеччини. В країні збереглася влада юнкерства, але буржуазія, прилучаючись до суспільного життя, дістала доступ до виборів в місцеві органи самоуправління - ландтаги. Промисловий переворот, що почався в 30-ті рр., на повну силу розгорнувся в 50-60-ті рр. Порівняно з 30-ми рр. XIX ст. випуск промислової продукції зріс удвічі. За 10 років після рево­люції економічна орієнтація Пруссії змінилася: з аграрної вона перетворилася на індустріально-аграрну країну. Питання про об'єднання країни було злободенним і вима­гало невідкладного розв'язання.

5. Словникова робота

Учні працюють з папкою «Історична консультація»

Під час розповіді розкривається зміст терміна юнкери і про­понується учням записати його в свої зошити (словники).

5. Робота з ЛСК «Причини об’єднання Німеччини»

Слайд 14

Процес об'єднання Німеччини. Отто фон Бісмарк.

5. Експрес-завдання.

Слайд 15

Шлях до об'єднання Німеччини під владою Пруссії пролягав через перемогу Пруссії над Австрією. Якими були результати франко-італо-австрійської війни для Австрії? Якщо ви затрудняєтесь дати відповідь на питання, вам допоможе параграф підручника (ст..127)

5. Робота з документом.

Слайд 16

- Ознайомтесь з документом, що він підтверджує?

З договору між Австрією і Пруссією

Його величність імператор австрійський визнає припинення Німе­цького союзу в тій формі, у якій він існував дотепер, і дає свою згоду на нову організацію Німеччини без участі Австрійської імперії... Ви­знається більш тісне (політичне) об'єднання, яке буде утворене його величністю королем Пруссії...

5. Прогнозована діяльність

Слайд 17 -19

Значну роль в об'єднанні Німеччини відіграв Отто фон Бісмарк. Політичні погляди цієї видатної історичної особи характеризуються такими його фразами:

«У справі об'єднання сила переважає над правом!»; « Не промовами і не постановами більшості розв'язуються великі питання епохи, а за­лізом і кров'ю»; «Я завжди радів, якщо мені вдавалося яким-небудь шляхом хоча б на три кроки наблизитися до єдності Німеччини».

• Якою людиною був Отто фон Бісмарк?
• Чи можна однозначно оцінити цю історичну особу?

5. Цікава довідка

Учні виступають із заздалегідь підготованими повідомленнями про Отто фон Бісмарка.

Аналіз життя й діяльності Бісмарка підводить нас до розуміння суперечливої вдачі цієї людини, яка зазнала у своєму житті слави й приниження, сили й немочі, страху й шанування. Отто фон Бісмарк — неординарна особа, яка одночасно приваблюва­ла і відштовхувала людей.

5. Робота з історичним документом.

Слайд 20

Учитель пропонує учням ознайомитися з фрагментами текстів.

В. Пікуль. «Битва залізних канцлерів»

Опанувавши російську мову, Бісмарк дав Алексєєву 32 рублі.

• Одначе, — зніяковів студент, — ми ж домовлялися, що за кож­ний урок ви платитимете не по рублю, а по півтора.
• Дорогий мій колего! — з почуттям відповів Бісмарк.— Але ви забули вартість сигар, якими я вас пригощав...

У 1867 році відкрилась Всесвітня виставка в Парижі . З’їхались і монархи.. Бісмарк викотив на Марсове поле в Парижі витвір Круппа, який уособлював нову Пруссію, — не гармату, а монстр-гармату вагою в п'ятдесят тонн. Це було жахливе видовище, і парижани не розуміли тільки одного: навіщо бідним пруссакам потрібен такий дорогий монстр?..

Гнів і ненависть були його рушійними силами: ці почуття були необхідні канцлеру, як іншим потрібні любов і дружба

Запитання

1. Які риси характеру цього діяча вам імпонують?

2. Що вам не подобається в особі Бісмарка?

3. З ким із уже знайомих вам історичних діячів ви порівняли Бісмарка?

Бісмарку вдалося реалізувати план об'єднання Німеччини й досягти поставленої мети завдяки тому, що він, використовуючи різні методи, Ке­рувався в своїй політиці перш за все інтересами держави.

5. Робота в групах

Слайд 21 -24

Як же відбувалось об’єднання Німеччини, ми з’ясуємо після роботи в групах.

1 група.

1. Розказати про кроки Бісмарка до утворення Північнонімецького союзу.

2. Сформулювати визначення « Північнонімецький союз».

Бісмарк, вважаючи цю ситуацію сприятливою для реалізації своїх пла­нів, розпочав об'єднання Німеччини "залізом і кров'ю". Коли у листо­паді 1863 р. помер датський король, Пруссія висунула претензії на гер­цогства Шлезвіг і Гольштейн. Австрія також заявила своє право на ці землі. Після нетривалої війни з Данією (1864 р.) Пруссія отримала Шлезвіг, а її союзниця Австрія — Гольштейн.

Наступного удару Бісмарк вирішив завдати Австрії. У 1866 р. відбула­ся австро-прусська війна, котра завершилася поразкою Австрії. Але головним для Бісмарка було те, щоб Австрію було виключено з процесу збирання німецьких земель.

Після завершення війни з Данією Бісмарк почав звинувачувати австрійців у порушенні домовленостей про керівництво захопле­ними провінціями. Разом з цим канцлер переконав Велику Брита­нію, Росію та інші великі держави не втручатися у можливий кон­флікт між Пруссією та Австрією.

У червні 1866 р. прусська армія напала на Гольштейн та німець­кі держави, котрі залишалися союзниками Австрії. Вирішальна битва австро-прусської війни відбулася 3 липня 1866 р. поблизу селища Садова біля Праги. 220-тисячна прусська армія, озброєна новими швидкострільними рушницями, вщент розгромила 215-ти-сячну австрійську армію. Шлях на Відень було відкрито. Зазнали поразки також армії тих німецьких держав, котрі підтримали Авст­рію. З півдня на територію Австрійської імперії напала італійська армія. Розгублений імператор Франц Йосип був вимушений просити Наполеона III про посередництво в укладанні миру з Пруссією.

За Празьким миром, укладеним 23 серпня 1866 р., Пруссія перетво­рювалася у найбільшу німецьку державу із суцільною територією від Рейна до Німана. Створювався Північнонімецький союз, до якого увійшли 22 ні­мецькі держави, розташовані на північ від річки Майн. Очолював союз прусський король.

2 група

1.Розкажіть про франко – прусський конфлікт.

2. Чим можна пояснити вчинок Бісмарка стосовно фальсифікації документів? Як ви його оцінюєте?

Після розгрому Австрії головною перешкодою на шляху завершення створення німецької національної держави стала

Франція. Наполеон III підтримував Пруссію, розраховуючи, що війна з Австрією буде тривалою і виснажить обох учасників. Блискавичну перемогу Пруссії розглядали у Парижі як загрозу безпеці Франції. Бісмарк вважав неможливим завершення об'єднання Німеччини без розгрому Франції, котра почала підштовхувати Австрію і південно-німецькі держави (Баден, Баварію, Вюртемберг), що не увійшли до Північнонімецького союзу, до боротьби з Пруссією. Бісмарк також не при­ховував свого наміру приєднати до майбутньої Німеччини французькі Ельзас та Лотарингію.Влітку 1870 р. між Францією та Пруссією спалахнув конфлікт стосов­но питання про успадкування вільного іспанського престолу. Бісмарк розіграв блискавичну політичну інтригу, надрукувавши фальсифіковані документи, в результаті чого Франція пер­шою оголосила війну Пруссії. Французька армія зазнала повної поразки і 2 вересня 1870 р. біля фор­теці Седан капітулювала. У полоні разом з імператором опинилися 82 тис. воїнів. З цього часу слово "Седан" стало для французів уособленням національної ганьби.

3 група

1. Розкажіть про утворення Німецької імперії.

2. Які емоції викликає церемонія коронації Вільгельма І у Версалі?

Військові перемоги Пруссії спричинили те, що монархи усіх німець­ких держав звернулися до прусського короля з проханням прийняти імператорську корону. Для приниження французів церемонію коронації Вільгельма 1 було вирішено провести не в Німеччині, а у Франції, 18 сі­чня 1871 р. у Дзеркальній залі Версальського палацу, резиденції францу­зьких королів, було урочисто проголошено утворення Німецької імпе­рії. Вона стала союзом 25 німецьких монархій, очолюваних Пруссією, король якої ставав спадковим імператором. Першим німецьким імпера­тором (кайзером) став Вільгельм І, а головою імператорського уряду (рейхсканцлером) — Бісмарк.

7. Етап контрольно – оцінювальний.

5. Коло ідей Слайд 25

1. Назвати основні етапи об’єднання Німеччини
2. Яке значення мав процес об’єднання Німеччини?

2. Проблемне завдання: Доведіть, що об'єднання Німеччини мало суперечливий харак­тер і супроводжувалося великим впливом особи на хід історії.

5. Тестування ( комп’ютерний варіант додається)

Об’єднання Німеччини

1. столиця Пруссії

• Берлін
• Бремен
• Мюнхен

2. До Північнонімецького союзу увійшли

• 12 держав
• 22 держави
• 17 держав

3. Церемонію коронації Вільгельма І було проведено у

• Петергофі
• Версалі
• Лендерхофі

4. Об’єднати Німеччини Бісмарк пропонував

• Потом і кров’ю
• Залізом і кров’ю
• Кнутом і пряником

5. Найбільшу роль у об’єднані Німеччини відіграв

• Каміло Кавур
• Вільгельм І
• Отто фон Бісмарк

6. Прусських поміщиків називали

• Юнкера
• Гарібальдійці
• Чартисти

7. Найзначимішими в Німецькому союзі були

• Австрія і Прусія
• Прусія і Саксонія
• Австрія і Боварія

8. Причинами об’єднання Німеччини були

• Реалізація національної ідеї
• Необхідність зовнішньої оборони
• Потреба досягнення економічної та політичної єдності

9. Німецька імперія була проголошена у

• 14 березня 1877 році
• 18 січня 1871 році
• 19 липня 1889 році

10. Північнонімецький союз було створено у

• У 1869 році
• У 1898 році
• У 1866 році

11. Австро - Прусська війна відбулась у

• 1866 рік
• 1878 рік
• 1888 рік

12. Національний союз було створено

• У 1869 році
• У 1895 році
• У 1859 році
  5. Цікаві завдання

Учням, які раніше виконали тестові завдання можна запропонувати розгадати кросворд ( Додаток 1)

8. Домашнє завдання Слайд 26

• Читати параграф 15
• Робота в к.к.
• Виконати індивідуальні завдання на картках окремим учням з метою корекції знань. (Додаток 4, картка 45 – 48)
• Творче завдання : Скласти інтерв'ю з Бісмарком про труднощі об'єднання Німеччини.