Тема. Утворення української козацької держави — Гетьман­щини. (8 клас)

(Презентація додається)

Мета: розкрити початок процесу утворення Української дер­жави; розглянути політичний, адміністративно-тери­торіальний та військовий устрій Української козаць­кої держави; схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику держави; розвивати навички аналізу схем; сприяти вихованню поваги до державотворчих тради­цій українського народу, героїв Національно-визволь­ної війни.

Основні терміни та поняття: Гетьманщина, Військо Запорозьке, державні клейноди, Генеральна (Військова) Рада, стар­шинська рада.

Хід уроку:

1. Організація навчальної діяльності.

2. Перевірка домашнього завдання.

Оскільки ви зараз працюєте над темою « Національно –визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини 17 ст.», то розпочне наш урок гра « Колесо історії», яке покотить нас стежками козацької слави.

Гра «Колесо історії»

1. Коли вперше в історичних документах з’явились згадки про козаків ? 1492 р.

2. Що означає слово «козак» ?

3. Де і коли збудовано фортецю, що вважається першою відомою Січчю? 1556 р.

4. Запорожці казали, що Січ – їхня мати. А кого вони вважали своїм «батьком» ?

5. Привал « Ломиголовка»

Розшифрувати слово

Наливайко

6. Знайдіть зайве слово, поясніть свій вибір.

Б. Хмельницький , П. Конашевич – Сагайдачний, М. Потоцький, Д. Вишневецький. ( козацькі керівники, польний гетьман).

7. Упізнай історичного діяча

Ця людина — особа історична й легендарна, нащадок дрібного українського шляхтича.

Місце його народження пов’язано з Черкащиною. Здобув ґрунтовну освіту, знав декілька мов.

Брав участь у битві на Цецорський полях, після якої потрапив в турецький полон. На власному досвіді переконався в свавільстві поляків. Очолив національно – визвольну війну українського народу проти польського гніту.

(Богдан Хмельницький )

7. Який епізод із життя Богдана Хмельницького зображено на ілюстрації?

( слайд)

8. Привал « Ломиголовка»

Розшифрувати слово

Корсунь

3. Етап орієнтації

- В якому році був прийнятий Зборівський договір ? Назвіть його умови.

8 серпня 1649 рік

1. Кількість реєстрових козаків збільшувалась до 40 тис.

2.Визнавалась влада гетьмана в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

3. Польський уряд позбавлявся тут права тримати свої війська.

4. Оголошувалась амністія учасникам війни.

5. Селяни, які не потрапили до реєстру мали повертатись на свої землі.

- Покажіть на карті територію, які відійшла під владу Б. Хмельницького після Зборівського договору.

4. Етап визначення мети.

Дійсно, внаслідок переможних битв 1648 -1649 років та Зборівського договору значна частина територій колишнього Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств перейшла під владу Богдана Хмельницького.

слайд

- Що тепер слід було робити Богдану Хмельницьку на цих землях? Давайте спрогнозуємо його діяльність.

(розмова з польським посольством, яке очолив Адам Кисіль, де гетьман сформулював остаточну мету війни - програма розбудови Української держави)

Так, головним завданням тепер було утворення Української козацької держави. В історичній науці цю державу , а також її територію називають Гетьманщиною.

(запис теми уроку)

Гетьманщина – це українська козацька держава, заснована Б. Хмельницьким у ході національно – визвольної війни українського народу проти польського гніту у 1648 – 1654 роках.

слайд

- Що ви чекаєте від цього уроку? Про що б хотіли дізнатись?

5. Етап проектування.

• уроці ми будемо працювати з схемами, таблицями, цікавими матеріалами, які надруковані на учнівських сторінках та будемо працювати в групах.

слайд

В кінці уроку дамо відповідь на проблемне питання:

Історики Росії та Радянського Союзу вбача­ли в Запорізькій Січі тільки військову ор­ганізацію українського козацтва, але сучасні українські дослідники на основі комплексного підходу до вивчення української козацької держави зробили ґрунтовні висновки, що козацька держава періоду Б. Хмельницького мала всі характерні для будь-якої держави ознаки.

- Опрацювавши матеріал теми, ми з’ясуємо, чи є підстави стверджувати, що утворення Б. Хмельницького було державою .

6. Етап організації і виконання плану роботи

слайд

5. Емоційна хвилинка

Посол Венеції Альберто Віміна озирнувся. Що ж, незабаром він повернеться на батьківщину... Та хоч переговори з Хмельницьким уже в минулому, проте його місія ще не завершена. Адже мусить Віміна звітувати Ве­неційському сенату про результати своєї подорожі. Отож: дорогою, маючи достатньо часу для роздумів, пригадував посол усі подробиці свого перебування в Україні. Поглядаючи на гетьманський подарунок, згадав, як приймав його Хмельницький у своїй столиці: «Усім, хто входить до його кімнати, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без будь-яких при­крас. У кімнаті були тільки грубі дерев'яні лави, вкриті шкіряними подушками. Дамаська запона протягнута перед невеличким ліжком гетьмана; у головах його висить лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю,..., проте гетьманський стіл багатий на добрі й смачні страви».

Чимало незвичайного для себе побачив у козацькій державі Альберто Віміна, який у червні-серпні 1650 р. провадив переговори з гетьманським урядом про можливий союз України й Венеції в бо­ротьбі з Туреччиною. Повернувшись додому, він склав письмовий звіт, де докладно розповів про життя козаків та, зокрема, про особ­ливості козацької держави, що її визначав як республіку.

Республіка – (суспільна справа) форма правління, за якої вища

державна влада належить вибраним на певний термін органам

влади

А першочерговим завданням для себе Б. Хмельницький поставив створення органів державної влади.

5. Органи державної влади

(демонстрація слайдів)

Найвищим законодавчим органом держави, тобто органом який видає закони, держави стала Генеральна рада - загальна рада всього війська. Оскільки такі ради відбувалися бурхливо, обговорювати справи на них було важко. Тому скликалися вони зазвичай лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. Так, наприклад, 12 червня 1648 р. Хмельницький скликав Генеральну раду в козацькому таборі під Білою Церквою, щоб винести ухвалу про відмову від наступу І відрядження посольства до Варшави. Рада, на яку зійшло ся 20 тис. козаків, відбувалася дуже напружено й тривалі 7 годин. Урешті Хмельницькому вдалося схилити її учасників до винесення ухвали. З часом значення Генеральної ради настільки зменшилося, що незабаром її взагалі перестали скликати. Роль Генеральної ради перебрала Старшинська рада, що складалася з полковників і генеральної старшини Поступово склад Старшинської ради розширився за рахунок представників міст, шляхти, духівництва: старшинська рада мала широкі повноваження: розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо.

Генеральний уряд на чолі з гетьманом. Центральний уряд молодої держави очолював гетьман. В його руках зосереджувалась виконавча й судова влада Він, зокрема, скликав Генеральну і Старшинську ради, видавав універсали,

слайд

брав участь у судочинстві (саме при гетьманові діяв Генеральний військовий суд), опікувався фінансової системою, за рішенням ради розпочинав війну, провадив мирні переговори, керував дипломатичними зносинами іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил.

5. Робота з учнівськими сторінками.

Керувати всіма справами внутрішнього управління й зовнішньої політики гетьманові допомагав уряд - генераль­на старшина, що фактично виконувала функції кабінету міністрів і водночас - генерального військового штабу. Хто входив до її складу? З’ясуємо за допомогою схеми у ваших учнівських сторінках

Слайд

5. «Продовж речення» (відповіді на комп’ютері)

Генеральний писар – це..

• обозний – це..

• судді – це..

• підскарбій – це..

• ад'ютанти – це..

• гетьман – це..

5. Робота з картою

- Показати на карті Чигирин – столицю Гетьманщини ( Черкащина)

5. Самостійна робота з підручником.

Самостійно ознайомитись з матеріалом ст.. 106.

5. Лови помилку.

Слайд

На визволених скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано полки, а замість них створювали воєводства зі своїм територіальним поділом. У 1654 (1649) році всю територію Гетьманщини було поділено на 18 полків. Кожен полк очолював хорунжий. Полковник зосере­джував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку, тобто був не лише військовим керівником, а й мав владу над усіма жителями полку.

Територія полку поділялася на 10-20 і навіть більше тисяч. Сотні, як і полки, різнилися площею та чисельністю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали обозні..

• що мали брюссельське право (Київ, Ніжин, І Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин ) керували бюргерства (магістрати) на чолі з війтами. У селах справами відали старости.

Слайд

5. Робота в групах «Читацький клуб»

Розглянемо перетворення які Б. Хмельницький провів в армії, судочинстві, фінансах та економіці

1група .

1. Охарактеризуйте українську армію.

2. Чи є підстави стверджувати про те, що було створено мобільну, дієву

армію на чолі з талановитим полководцем Б. Хмельницьким ?

2 група.

1. Якою була фінансова система Гетьманщини та судочинство?

2.Про що це свідчило ?

3 група .

1.Які зміни відбулись соціально – економічному житті?

2. Як ви оцінюєте таку політику Б. Хмельницького?

5. Хвилинка цікавих думок

Ось як описував запорожців француз Боплан: «В них немає нічого простаць­кого, крім одежі. Вони дотепні й прони­кливі, вибагливі й щедрі, не жадні до багатства, але страшенно цінять свою свободу; мідні тілом, легко зносять жар і холод, голод і спрагу. На війні витри­валі, відважні, хоробрі і навіть легко­душні — бо не цінять свого життя. На зріст гарні, проворні, сильні, з приро­ди

Козаки мають добре здоров'я і навіть мало підлягають хворобам; від хвороби вми­рають дуже рідко, хіба в дуже великій старості; здебільшого кінчають життя на ложі слави — вбиті на війні».

Описи українських воїнів польським очевидцем: «Холопи всі однакові, в сірім одязі, рідко хто синім або червоному. Шкіра на тілі, я кора на дереві, і зневага життя незвичайна. Є що бачити!».

Вислів турецького султана: «Коли сусіднє панство повстає проти мене, на обидва вуха сплю, а коли козаки - мушу одним вухом слухати».

Серед козаків був поширений вислів « Бий, стріляй мене просто у груди, а я оцю саму кулю тобі назад відкину»

Не диво, що, почувши такий вислі від козака, вороги вважали їхню хоробрість «українськими чарами», які не рідко кидали їх у жах.

5. «Низка слів наперед» ( читати по реченню і складати)

Жодна держава в світі не можне існувати без зовнішньої політики. Якою ж була зовнішня політика, ви спробуєте визначити самі, використовуючи «Низку слів наперед»

Слайд

Події в Україні, розголос, іноземні держави, сприйняли не однаково,

Австрія, Іспанія, Південна Німеччина, ворожість,

Венеція, Англія, Голландія, Швеція, князівства, неприхований інтерес, співчуття.

Швеція, допомога, війна, Річ Посполита.

Московія, Валахія, Молдова – слова, підтримка, діло, не спішили. Хмельницький, союзник, початок 1648 р. Кримське ханство.

Дружні відносини, Валахія, католицька Венеція.

Особливе місце, Туреччина, угода 1649 рік, українські купці, вільне плавання, безмитна торгівля.

Активна зовнішня політика, міцні позиції, Україна, світ.

5. Коло думок

Поміркуйте, чи можна твердити, що зовнішньополітичні відносини Геть­манщини визначалися принципом: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтере­си». Відповідь обґрунтуйте.

5. Повідомлення учнів

Здібності Б. Хмельницького як політика виявилися в тому числі і в його вмінні згуртувати навколо ідеї національного визволення своїх соратників

Іван Богун — військовий і політичний діяч, один з найвидатніших діячів епохи Б. Хмельницького, полковник кальницький (вінниць­кий). Брав участь від 1648 р. у всіх битвах Визвольної війни. Під Берестечком у 1651 р. був наказним гетьманом. Розстріляний поля­ками під Новгород-Сіверським під час походу правобережного гетьма­на Тетері разом з поляками на Лівобережну Україну в 1664 р.

Максим Кривоніс — черкаський полковник, один із найближчих сподвижників Б. Хмельницького. Прославився у походах на Крим і Туреччину, герой Визвольної війни 1648—1654 рр. Керував селян­ськими загонами, брав участь у всіх битвах війська Б. Хмельницько­го. Помер від чуми під час облоги Замостя. Подвиги

Кривоноса оспі­вано у народних піснях.

Филон Джалалій — полковник прилуцький, з татарського роду. Один із найближчих помічників Б. Хмельницького, учасник багатьох битв, починаючи з 1648 р. Виконував важливі дипломатичні дору­чення, очолював українське посольство до Стамбула 1648 р. ,

Максим Небаба — військовий діяч Хмельниччини, міщанин з м. Коростишева. З 1648 р. — полковник чернігівський. Загинув у бою під Лоєвом 1651 р. з польсько-литовським військом князя Я. Радзивілла.

7. Етап контрольно – оцінювальний.

5. Коло думок

- Чому історики, поціновуючи значення Хмельницького, твердять, що з усіх аспектів діяльності гетьма­на найцікавішим є державотворчий?

Слайд

- Щоб дати відповідь на проблемне питання, давайте з’ясуємо ознаки держави.

• політична владу,

• територію,

• політико-адміністративний устрій,

• право, суд і судочинство,

• фінансова систему та податки,

• соціальна структуру населення,

• власне військо,

• активна зовнішню політику.

Слайд

5. Незакінчене речення.

На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було..

8. Підсумок уроку

• ми захоплюємося діями учасників національно – визвольної війни, якими керував Б. Хмельницький. А скільки сил, скільки терпіння та вміння треба було Б. Хмельницьку, щоб побудувати ще небачену в світі державу, яку визнали іноземні країни. Вони всі принесли на олтар власне життя не з розрахунку на вдячність і шану, а тому, що не могли чинити інакше. Їхніми вчинками керувала совість. Їхня життя підтверджує те, що прометеїзм існує, що це не така вже й вигадка давніх греків. Сьогоднішня наша розмова показала, що іскорки від вогню сердець мужніх козаків тривожать нас і дотепер. І на кінець слова Ліни Костенко.

Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель.

Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей.

В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл.

ЇЇ показують туристам, туристи дивляться в бінокль.

Тут берегів амфітеатри і море міниться від барв.

О Прометею! Варто?! – Варто! –

Так він мені сказав з – за хмар.

8. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 12.

2. Позначити на к. к. кордони козацьких полків та відповідні полкові міста.