Учителю вклоняємось доземно (До Дня учителя) Дійові особи 1- ш а в е ду ч а 2 - г а в е ду ч а Уч н і - ч и т ц і (чотирнадцять осіб — учні різних класів середньої школи) П і се н н и й г у р т у ч н і в шо с т и х к л а с і в П і се н н и й г у р т у ч н і в с ь о м и х к л а с і в Фол ь к ло р н и й г у р т у ч н і в п ’ я т и х к л а с і в (п’ять хлопчиків та п’ять дівчаток) Та н цюв а л ь н и й г у р т у ч н і в в о с ь м и х к л а с і в Організатори свята мають заздалегідь попіклуватися про квіти для вчителів. Свято відбувається в актовому залі школи. Його приміщення прикрашене осіннім листям, кетягами калини, вишитими рушниками. Біля однієї стіни встановлено художньо оформлений стенд «Шановні, любі і найкращі», на якому представлені фотографії вчителів школи. На другій стіні вивішена учнівська святкова стіннівка із фоторепортажем з уроків «Освітянська прекрасна дорога». Звучить лагідна музика. До залу входять в е д у ч і та у ч н і - ч и т ц і. 1- й у ч е н ь (на фоні музики) Учителе! Вклоняюся доземно Перед великим іменем твоїм. Вже проростають ті маленькі зерна Під поглядом, як сонце, золотим. Учителю! Ти — наче нездоланність, Крізь все просієш іскру доброти, Щоб засвітить у серденьку дитячім Вогонь священний розуму й краси. 2 - й у ч е н ь Учителе! Невже ти не втомився У юні душі класти щось нове?! Для цього ти на світ цей народився, У цьому є покликання твоє! Учителе! Прекрасного ти гідний, Бо вибрав у житті свою мету. Від імені усіх скажу «спасибі» За працю твою вчительську святу. У ч н і - ч и т ц і відходять на задній план. 1- ш а в е ду ч а. У прекрасну пору року приходить до нас ос- вітянське свято. Це час, коли шелестить падолистом осінь і снує в лузі мереживо бабиного літа, а червоні жоржини пломеніють над землею, немов дарують весь свій жар любові нашим учителям. 2 - г а в е ду ч а. У народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, митець — у своїх творах, а вчитель — у думках і справах учнів. Тому кожна людина все життя із почуттям вдячності зга- дує рідну школу та учителів. Адже в кожному прожитому шкіль- ному дні було щось неповторне, незабутнє, що лишає свій відби- ток у нашій душі. 1- ш а в е ду ч а. Мудрий, далекоглядний, самовідданий, терплячий, лагідний і суворий — все це ви, дорогий наш учителе! 2 - г а в е ду ч а. Вам, шановні вчителі! 1- ш а в е ду ч а. Вам, дорогі порадники і наставники. 1 - ш а т а 2 - г а в е д у ч і (разом). Ми присвячуємо цей кон- церт. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 3 - й у ч е н ь Небо ще зоріє; Та вікно ясніє. Вчительці не спиться: В думах кожен раз — Школа, школа, школа, Дітвора навколо І дзвіночка мова: «Час до школи, час». 4 - й у ч е н ь Серця жар до краю Віддає без жалю, Лише б юнь квітуча Зберегла наказ: Вчитись, вчитись, вчитись, Для народу жити, Свій народ любити В злий і добрий час! 5 - й у ч е н ь Вечір, ніч спадає, Дума не спадає Про дітей, про школу, Про бентежний клас. Навіть у снах ваших — школа, дітвора навколо І дзвіночка мова: «Час до школи час». До залу входить п і с е н н и й г у р т ш о с т и х к л а с і в, виконує пісню «Вчителько моя». 1- ш а в е ду ч а. Шановні вчителі! Вас вітають ті, у чиїх сер- цях ви запалюєте багаття жаги пізнань, кому віддаєте свої знан- ня, чистоту свого серця, своєї душі. 2 - г а в е ду ч а. Нам дуже приємно сказати щире слово подя- ки і тим сивочолим учителям, які й далі продовжують працюва- ти у школі, у ліцеї, сіючи в дитячі душі зерна не тільки знань, а й найкращих людських якостей. До залу входить п і с е н н и й г у р т с ь о м и х к л а с і в, виконує пісню «Стожари». Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 6 - й у ч е н ь Батьки залишаться у пам’яті навічно, Навік у пам’яті залишитесь і ви, Не раз згадаємо учителів обличчя, Бо кожному з нас ви допомогли. 7- й у ч е н ь Ви людськість в дитячих серцях шанували, Вчили відрізняти добро від зла. Ми подумки не раз вам руки цілували, І скроні ваші, що посріблила зима. 8 - й у ч е н ь Іскри добра ви у нас шукали, І майже в кожного знайшли. Ви особистість нашу формували І вірний шлях допомогли нам віднайти. 9 - й у ч е н ь Ви вмієте бути терплячими і дужими, І вмієте так учнів любити, Що навіть і кремінь, до всього байдужий, Захоче ожити і в світі цім жити. 10 - й у ч е н ь Ваше слово — мудрість України, Праця ваша — доля трударя. Кетягом червоної калини Вам за це вклоняється земля. 11- й у ч е н ь Усе, що серце відчуває, Ми скажемо у дружній цій розмові: Нема в житті напівціни, Нема в житті напівлюбові. Ніщо даремно не мина, Напівсльози ніхто повік не зронить. За все в житті — ціна сповна,— За кожну мить, за кожен подих. Можна знайти у природі півтонни, Можна життя спинити на півслові. Але нема в житті напівціни, Але нема в житті напівлюбові. 2 - г а в е ду ч а. Ось так і ви, наші любі вчителі, викладаєтесь на всі сто відсотків, з великою любов’ю до нас, своїх учнів, і нам дуже шкода, що державні мужі так досі і не зрозуміли, що без пра- ці вчителя, без його величного серця не було б інженерів, поетів, космонавтів, а ні їх самих — поважних депутатів, міністрів. Але ми дуже сподіваємось, що врешті-решт держава виконує найвід- данішу професію людей, завдяки яким зростають талановиті осо- бистості, справжні громадяни своєї Вітчизни. 1- ш а в е ду ч а. Багато почесних звань і відзнак в освітян: «Народний учитель», «Заслужений учитель», «Відмінник народ- ної освіти». І все-таки, мабуть, найвище звання — улюблений учитель. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 12 - й у ч е н ь Шану вашій праці, Шану вашій долі Віддаємо в день цей, любі вчителі. Хай ряснить суцвіттям сад, що ви садили, Зичим миру, щастя, радості і сили. 13 - й у ч е н ь Хай роки спливають, а очі не старіють, Онуки ростуть, а чоло не сивіє. Хай серце не знає печалі й розлуки, Шанують вас учні, діти й онуки. Звучить весела музика. До залу вбігає т а н ц ю в а л ь н и й г у р т, виконує танець. 1- ш а в е ду ч а Цей день по праву Всім належить вчителям І він осяяний мільйонами зірок. Хай ваша усмішка, як сонце, сяє нам, Щоб пам’ятали ми лиш золотий урок. Учителю! Вклоняємось доземно Перед великим іменем твоїм. Вже проростають ті маленькі зерна Під поглядом, як сонце, золотим. До залу виходить ф о л ь к л о р н и й г у р т у ч н і в п ’ я т и х к л а с і в, виконує жартівливі пісні на мотив відомих українських пісень. Наперед виходять п’ятеро хлопчиків із гурту. 1- й х ло п ч и к (співає на мотив пісні «Несе Галя воду») Несу я портфель свій, Руки відпадають, Очі мої ясні На ходу дрімають. 2 - й х л о п ч и к (співає на мотив пісні «Ой, джигуне, джигуне») А як дзвоник продзвенів, Всім сказали встати, А мене мій друг Сергій Тихо став питати. 3 - й х ло п ч и к (співає на мотив пісні «Чом ти не прийшов») Чом ти не прийшов, Чому ти не встав, Як дзвіночок пролунав, Чи дзвінка не чув, Чи вставать забув, Чи звестись несила? 2 - й х л о п ч и к (співає на мотив пісні «Чом ти не прийшов») І дзвінок я чув, Зовсім не забув, Маю силу встати, Але під столом «Тетріс» в мене є — Хочеться пограти. 4 - й х ло п ч и к (співає на мотив пісні «Дивлюсь я на небо») Дивлюсь я в підручник Та й думку гадаю: Я ж справжній школярик, Чудово читаю. О, дякую, Боже, що розуму дав,— Всі тридцять три букви Я запам’ятав. 5 - й х ло п ч и к (співає на мотив пісні «Цвіте терен») Цвіте терен, цвіте терен, Листя опадає. Хто до школи ще не ходить, Той горя не знає. 2 - й х л о п ч и к (співає на мотив пісні «Ой, джигуне, джигуне») Дощик, дощик, Капає дрібненько, Ой, будила мене вранці В школу рідна ненька. Наперед виходить дівчинка з гурту. Ді в ч и н к а (співає на мотив пісні «Грицю, Грицю, до роботи») Грицю, Грицю, до роботи, Одягай мерщій чоботи! Та хапай портфель у руки І берися до науки. Звучить весела українська народна музика. Х л о п ч и к и та д і в ч а т а з гуртку стають парами, виконують український народний танець. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і. 12 - й у ч е н ь Учителю, ти нас ведеш за руку в ту країну, Де слово, наче квітка, розцвіта. Ми добрі зерна й вірність журавлину Збережемо на довгії літа. Дзвенять піснями наші шкільні роки, Серця вирують, сповнені життям. Учителю! Чаруєш нас із першого уроку, Стаєш для нас великим відкриттям. 13 - й у ч е н ь І вашому бажаю дому Благословення й доброти. Щоб голубами воркотіли Світанки в вашому вікні, І розростались ваші сили, В душі не в’янули пісні. А хліб насущний у родині Діліть ви порівно на всіх. Хай вас вітають далі сині Ще неперейдених доріг. 14 - й у ч е н ь Так, ми в житті вас не забудем І пам’ятати завжди будем: І слово, й усмішку лукаву, То іронічну, то ласкаву, І ту любов, що віддавали, Серця дитячі зігрівали — За все ми вдячні вам без ліку, Спасибі, ніжне і велике. Наперед виходять в е д у ч і. 1- ш а в е ду ч а Хай роки минають, мов хмари осінні, Лишаючи в серці і в пам’яті слід. 2 - г а в е ду ч а Хай ваша професія буде вічна й нетлінна, Хай славиться завжди учительський рід! Наперед виходять усі учасники свята. 1- й у ч е н ь. Зі святом вас, дорогі вчителі! 2 - й у ч е н ь. Щастя вам! 3 - й у ч е н ь. Здоров’я міцного! 4 - й у ч е н ь. Учнів вдячних! 5 - й у ч е н ь. Чистих світанків! 6 - й у ч е н ь. Сонячних ранків! 7- й у ч е н ь. Променів сонця в кожне віконце! 8 - й у ч е н ь. Ніжної ласки! 9 - й у ч е н ь. Душевної казки! 10 - й у ч е н ь. Щастя без ліку! 11- й у ч е н ь. І довгого віку! Учасники свята вклоняються глядачам, дякують за увагу. Свято закінчується врученням квітів усім присутнім учителям | |
| |
Переглядів: 407 | |
Всього коментарів: 0 | |