Свято дружньої родини

Дійові особи

В е д у ч и й

В е д у ч а

Уч н і - ч и т ц і (одинадцять осіб)

Та н цюв а л ь н и й г у рт у ч н і в

Готуючись до свята, класний керівник має заздалегідь

провести батьківські збори за темою «Уроки родинної любові»

та анкетування «Чи знаєте ви своїх дітей?».

Також слід провести відповідне анкетування учнів.

Учні класу за бажанням складають генеалогічні дерева своїх

родин, приносять родинні фотографії, пишуть твори за темами

«Моя родина», «Наші імена», «Ким я пишаюсь у нашій

родині».

Батьки за бажанням приносять на свято «фірмові» родинні

страви.

Свято проводять у класі.

Його приміщення прикрашене кольоровими повітряними

кульками, великими яскравими квітами, вирізаними з паперу.

На класній дошці — плакат із назвою свята. Біля стін класу

влаштовано тематичні виставки «Історія мого родоводу»

(плакати генеалогічних дерев), «Зазирни у сімейний альбом»

(родинні фотографії учнів класу).

Звучить запис пісні «Батьківський дім» у виконанні

Л. Лещенка.

До глядачів виходять т р о є у ч н і в - ч и т ц і в та в е д у ч і.

1- й у ч е н ь

На світі білому єдине,

Як і дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

2 - й у ч е н ь

Ми відтоді початки лічим,

Як муж з камінням і паліччям

За звіром кидався вдогонь,

А жінка берегла вогонь.

Й слова житейські необхідні,

Що проростали, як зерня,

Вогнем освячені і рідні:

Горнутись, горниця, горня.

3 - й у ч е н ь

Хоч їх походження і різне —

Немає в цьому дивини.

Та дух вітчизни, материзни

Несуть і досі нам вони.

В щасливі і важкі години —

Куди б нам не стелився шлях —

Не гасне вогнище родинне,

В людських запалених серцях.

В е д у ч а. Доброго дня усім гостям нашого свята — і батькам,

і учням.

В е д у ч и й. Сьогодні ми зустрілися із вами, щоб поговорити

про найважливіше у житті кожної людини — сім’ю.

В е д у ч а. Ми довго і ретельно готувалися до цього свята, ба-

гато нового і цікавого дізналися про родини нашого класу. От-

же, сьогодні нам є чим поділитися один з одним, є про що роз-

повісти вам.

В е д у ч и й (звертається до учнів). Якщо вам буває тяжко,

якщо вас скривдили, хто пригорне вас, поцілує, зрозуміє і вті-

шить? Звичайно, ваші мама, тато, бабуся, рідні і близькі вам лю-

ди — тобто родина. І яке щастя, що є батьківська оселя, де завжди

вас люблять і чекають. Але усі родини різні за своїми традиціями,

укладом. Чи знаєте ви, діти, що таке родинні традиції?

Учні класу відповідають на запитання.

В е д у ч и й. Здавна існує добра традиція зберігати і передавати

із покоління в покоління імена своїх предків. І учні нашого кла-

су спробували намалювати генеалогічні дерева своїх родин. У ко-

гось на родинному дереві шістнадцять-двадцять листочків, а у ко-

гось значно більше. Давайте зараз звернемось до своїх родоводів.

Учні класу розповідають, як вони працювали над складанням

генеалогічних дерев, хто їм допомагав, що корисне дала їм ця

робота.

Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.

4 - й у ч е н ь

Як мені вас не любити,

Рідний батьку, нене,

Та ви ж мене згодували

І дбали про мене.

Та ви ж мене згодували

Щирими руками,

Ой нема то ніде в світі,

Як батько і мама.

5 - й у ч е н ь

Батько розуму навчає,

Мати приголубить.

Ніхто мене так на світі,

Як вони, не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і ненці

Добре відплатився.

В е д у ч а. Ще однією давньою родинною традицією є повага до

своїх славетних пращурів. І нехай ваші предки були не відоми-

ми історичними особами, а простими хорошими, гідними поваги

людьми, якими пишається ваша родина. Про своїх рідних хлоп-

ці та дівчата написали у творах, а зараз розкажуть про них і нам.

Учні класу читають уривки із своїх творів.

Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.

6 - й у ч е н ь

Запитайте мене, діти,

Хто рідніш мені на світі?

Безперечно та людина,

Яка любить свого сина.

Сильна, мужня, що все знає

І мене всього навчає.

Вміє гарно майструвати —

Це мій любий рідний тато!

7- й у ч е н ь

Ще сонце не встало,—

Ще тільки сіріє —

Мене від світанку

Два сонечка гріють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі —

Це дивляться тепло

Матусині очі.

Вже сонце схилилось,

Пташки сплять у гаї,

Засну — наді мною ж

Два сонечка сяють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі —

Два сонечка красні —

Матусині очі.

В е д у ч и й. Надійшла черга звернутись іще до однієї родинної

традиції — наслідування професії. Часто буває, що любов до тієї

чи іншої професії переходить із покоління в покоління. Так ство-

рюються династії кравців, лікарів, військових, артистів, учителів,

шахтарів, інженерів і багатьох інших спеціальностей. У нашому

класі також є родини, де склалися династії.

В е д у ч і називають родини, де є професійні династії, учні

класу розповідають про те, ким мріють стати в майбутньому.

В е д у ч а (звертається до учнів). А кого з вас, друзі, названо

на честь родичів? Підніміть руки. (Розпитує учнів, на честь кого із

родини їм надано ім’я.) У деяких родинах існує звичай називати,

наприклад, хлопчика на честь дідуся, а дівчинку — на честь ба-

бусі. Існує багато інших чудових родинних традицій: як прово-

дити вільний час та відпустку, як відзначати свята, піклуватися

про найстарших і наймолодших у сім’ї, як розподілити обов’язки

між усіма членами родини тощо.

Учні класу розповідають про свої родини.

Звучить весела музика. До глядачів вибігає

т а н ц ю в а л ь н и й г у р т, виконує танець.

В е д у ч и й. Друзі, давайте звернемось до нашої гарної вистав-

ки «Зазирни у сімейний альбом». Як ви гадаєте, із якою тради-

цією вона пов’язана? (Учні відповідають: «Із традицією збирати

та зберігати сімейні фотографії».) Правильно. З 1829 року, коли

французький художник Дагер винайшов фотографію, традиція

складати сімейні альбоми міцно увійшла у наше життя. У кож-

ній сім’ї є фотографії, що надовго залишають пам’ять про доро-

гих людей, про події у родинному житті.

В е д у ч а. Традиція ця дуже важлива. Адже коли раптом лю-

дям траплялося залишати свої домівки на тривалий час, вони

у першу чергу брали із собою лише найцінніші речі та фотознімки

рідних. На нашій виставці представлені фотографії із ваших сі-

мейних альбомів.

Учні класу розповідають про людей та події, які зображені на

фотографіях.

В е д у ч и й. А тепер давайте трішки розважимось.

Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.

8 - й у ч е н ь

Грали ми у татовіз,

У найшвидший татовіз,

У найкращий татовіз:

Їхав я, а тато — віз.

Довго тато сперечався,

Не бажав як слід пихтіти,

Але потім розійшовся —

Я не міг його спинити.

9 - й у ч е н ь

Збили шафу. Впало крісло,

Стало нам в кімнаті тісно,

Ми рушаємо надвір —

Лише пил нам навздогін.

Татовіз мій швидко мчить,

Наче вітер, він летить.

Пригадати неможливо,

Скільки ми чудес зустріли.

10 - й у ч е н ь

А додому поспішали,

На порозі стріли маму.

Вона дуже здивувалась:

— Де ви були? Що тут сталось?

«Потяг» швидко відповів:

— Ми промчали сто країн,

Подивились білий світ…

11- й у ч е н ь

— Молодці,— сказала мама,—

У пилючці, без чобіт.

За границею катались,

Доки брюки не порвались.

Кинули мене саму…

— Отже так! — сказала мама.

— У неділю і я із вами

Покатаюсь досхочу

Ще й на місяць полечу!

В е д у ч и й. Сьогодні ми відзначаємо чудове свято — свято ро-

динних традицій. Скажіть, будь ласка, а навіщо вони існують?

Учні класу та їхні батьки відповідають на запитання.

В е д у ч а. Існує і така родинна традиція. У святковий день за

великим щедрим столом збирається уся сім’я. Господиня дому

обов’язково пригощає гостей найсмачнішою родинною «фірмо-

вою» стравою, рецепт якої інколи передається навіть із поколін-

ня в покоління.

В е д у ч и й. Наш клас — також родина, яка має свої традиції.

Які? (Учні відповідають на запитання.) Відпочинок у дружньо-

му колі — одна з найулюбленіших традицій… (номер та букву)

класу. І сьогодні ми не будемо порушувати її. Отже, гостинно

запрошуємо усіх до столу відвідати смачних страв наших мам

та бабусь.

Звучить запис пісні «Родина» (муз. О. Злотника,

сл. В. Крищенка).

Свято закінчується. Усі учні класу та їхні батьки

запрошуються до святкового частування.