Мета: розвивати навички самостійної роботи з історичними джерелами, виховувати в учнів почуття патріотизму та громадянської зрілості, шанобливе ставлення до державних символів України, відчуття гордості за державу.

Обладнання: аудіозаписи пісень про Україну «Ми — українці!», «Україно моя» (у виконанні П. Зіброва); портрети видатних діячів України.

Перебіг заходу

Учитель. Сьогоднішнє свято поведе нас у захопливий світ історії. А історія ця, мов той безкінечний шлях, прямує із сивої давнини в майбутнє. Перед вами відкриються перші сторінки становлення нашої держави. Ви дізнаєтесь, яка прекрасна наша земля і яка тяжка доля випала нашому народові в його прагненні бути вільним і незалежним, мати власну мову й культуру, самостійну державу. Вірю, що доля України зворушить вас. Нехай проросте у вашім серці любов до неї.

Звучить фонограма, виходять учні та ведучі.

1-й учень

Народе мій, пишаюся тобою;

Моя душа — частина твого «Я».

Красою правди у святім двобої

Понад Майданом сонця лик сія.

Є надія! Хай знають усі в світі:

Ми є! Народ піднявся із колін,

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн!

Лунає Гімн України.

2-й учень

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна — найкраща у світі! Моя Україна — це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

3-й учень

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки глибокі.

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні.

4-й учень

Сади чарівні, мальовані села,

Моя Україна — це пісня весела,

Це щира, багата, як світ, її мова.

Крилата, така мелодійна, чудова!

5-й учень

Її обереги — верба і калина.

Найкраща у світі моя Україна!

Нам найрідніші вітчизна і мати,

То як же нам, дітям, її не кохати!

6-й учень

Моя Україна — козацькая слава!

Така волелюбна і мирна держава.

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

Вітчизна свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі — єдина.

1-й ведучий. 24 серпня Україна відзначає річницю незалежності. Сьогодні ми хочемо згадати, у яких умовах приймали Акт про незалежність України.

2-й ведучий. Нам тільки трохи більше 20. Для людини це вже юність, а для молодої держави — це тільки період становлення та творення сильної, могутньої, стабільної держави.

7-й учень

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша, Ти і взимку найтепліша,

Наша отча сторона.

1-й ведучий. Про прийняття незалежності нам розкажуть історики.

1-й історик. Наміри тодішнього керівника СРСР М. Горбачова реформувати країну змусили його противників діяти. 19 серпня 1991 року реакціонери здійснили спробу державного перевороту. Блокувавши й позбавивши зв’язку М. Горбачова на його кримській дачі у Форосі, вони оголосили про створення Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). Він заявив про свій намір відновити в країні порядок і не допустити розпаду СРСР. Було заборонено проведення мітингів, демонстрацій, страйків. Контролювали засоби масової інформації, у деяких регіонах Радянського Союзу на шість місяців було запроваджено надзвичайний стан. Рішучі слова заколотників не підкріплювалися рішучими діями. Військам, виведеним на вулиці, не було поставлено чіткого завдання, до того ж вони не хотіли воювати з власним народом.

2-й історик. На захист демократії виступили десятки тисяч жителів Москви, а також деяких інших міст СРСР. Серед захисників Білого дому в Москві під синьо-жовтим прапором були й представники України. Рішучі дії Бориса Єльцина підтримала більшість урядів світу. Заколот провалився.

1-й історик. Присланий заколотниками в Україну генерал В. Варенніков заявив, що в разі проведення страйків, акцій непокори будуть залучені війська. Леонід Кравчук, голова Верховної Ради УРСР, вважаючи, що будь-які масові виступи населення можуть спровокувати введення військ до Києва та інших міст, масові арешти, закликав до спокою і витримки. Військові та міліція на території України не підтримали заколотників.

2-й історик. Тим часом у ніч із 20 на 21 серпня віддані ДКНС війська спробували штурмувати Білий дім у Москві, у результаті чого загинуло троє осіб. 22-го серпня Президія ВР УРСР ухвалила рішення про скликання позачергової сесії парламенту.

1-й історик. Позачергова сесія Верховної Ради країни 24 серпня 1991 року розглянула надзвичайно важливе для долі народу питання: про політичну ситуацію в республіці.

2-й історик. Сесія прийняла історичний документ — Акт проголошення незалежності України, у якому, зокрема, було підкреслено: «Верховна Рада УРСР урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України». На карті світу з’явилася нова суверенна держава — Україна.

1-й історик. Акт проголошення незалежності України відновив історичну справедливість, став закономірним наслідком розвитку українського народу. 2-й історик. Того дня було прийнято постанову Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України», якою, зокрема, передбачалося провести 1 грудня 1991 року всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

Учень

Мила моя, рідна Україно-ненька,

Пригортаю серцем синь твоїх доріг,

У вербах і тополях пісні Симоненка,

Що ведуть до мами з мандрів на поріг.

Ти була задумлива, ти була зажурена,

А тепер ти вільна. Маєш прапор й мову,

Ластівки на сонці, ластівки Сосюрині

У блакиті неба в’ються веселково.

1-й ведучий. Перед українцями постали питання: «Як жити далі?», «Голосувати за незалежність чи залишатись у Союзі?»

2-й ведучий. На адресу України полетіли погрози й застереження про можливі катастрофічні наслідки в разі відмови республіки увійти до нового союзного об’єднання, нібито Україна не зможе незалежно існувати без підтримки Москви. Але, як часто бувало раніше, цей тиск призвів до протилежних результатів.

Учень

Не рвіть Україну, брати, на шматки,

Бо що нам ділити на спільному полі?!

Один в нас Чорнобиль. Одні колоски.

Одна у нас кривда, і правда, і воля!

Одна у нас віра! І хрест наш важкий,

Та нам його і нести на Голгофу.

Не рвіть Україну! Не рвіть на шматки,

Бо рід наш змолотить, зімне катастрофа!

У матері ж серце не ділять сини.

На прапорі нашім — і небо, й колосся!

«Не рвіть Україну», — кричать ясени,

«Болить мені, діти!..» — Вкраїна голосить.

До гурту, до купки єднаймось усі,

Гряде хай родина козацька, велика,

Любіть Україну в пречистій красі,

Любіть її, рідну, святу, як Великдень!.. Хай єдність віщує народу добро,

Бо й так натерпілися лиха і горя...

«Не рвіть Україну! — бандурить Дніпро. —

Хай кожен за неї буде ратоборець!»

...О, праведний Боже! Від бід захисти,

Довіку нам, земле, лишайся священна.

Не рвімо Вкраїну!.. Не рвімо, брати,

Хай буде єдина навік суверенна!

Одна у нас ненька, одні колоски,

Одна у нас правдою свячена воля.

Не рвіть Україну!.. Не рвіть на шматки...

І буде, дай, Боже, в нас щастя і доля!

1-й історик. Референдум 1 грудня 1991 року увійшов в історію України як одна з найсвітліших подій, день національної гідності нашого народу.

2-й історик. На запитання в бюлетені для голосування на всеукраїнському референдумі «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» 90,32 % виборців відповіли: «Так, підтверджую».

1-й історик. Головними причинами такої одностайності були віковічне прагнення народу України до незалежного життя, розпад Союзу Радянських Соціалістичних Республік, певна стабільність українського товарного ринку порівняно з іншими республіками.

Учень

Всі пам’ятаймо, не забудьмо,

І хай навік ввійде в легенди

Ота неділя, перше грудня, —

Всеукраїнський референдум.

Віками ждала Україна

Цієї воленьки, свята…

Тепер соборна і єдина —

Тобі народ твій мовив: «Так»!

День незалежності!.. Прийшов ти

І кращу долю нам торуєш.

Тож рідний прапор синьо-жовтий

Я, мов ікону, поцілую.

Народ підтвердив:

— Буть державі! Гряде хай Київ златоглав!

Я теж своїм синівським правом

«Так» на олтар тобі поклав.

Нас обдирали ж, мов ту липку,

Лишавши кусні лиш пісні.

А ми ж такий Народ великий,

Свої є звичаї й пісні!

На хліб наш завжди були ласі,

Тягли і жили, й били глухо.

Та відродилася в мові Тараса,

В ім’я Отця, і Сина, й Духа!

Нехай про тебе пісня лине,

Сміються діти й родить поле,

Бо ще не вмерла Україна,

І вірим, що не вмре ніколи!

Тож твердо станемо на ноги,

У справі праведній єдині.

Во ім’я ж Господа святого

Всім серцем — Слава Україні!!!

2-й історик. Того ж дня Україна отримала свого першого президента. Ним став Леонід Макарович Кравчук, за якого проголосувало 61,6 % виборців.

1-й ведучий. Україна вступила в новий етап розвитку.

2-й ведучий. Перед молодою державою постало багато завдань.

1-й ведучий. Ось основні з них:

• будівництво власної суверенної держави;
• ліквідація тоталітарних політичних структур і будівництво правової демократичної держави;
• створення ринкової економіки, орієнтованої на соціальні потреби людей;
• національне відродження.

2-й ведучий. Ключовим завданням перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової.

1-й ведучий. Минуло більше 20 років. Україна впевнено заявила про себе на міжнародній арені. Головними принципами її зовнішньої політики є демократизм, миролюбність, ядерне роззброєння, розширення економічного співробітництва. 2-й ведучий. Україна намагається реалізувати стратегію багатовекторності зовнішньої політики.

1-й ведучий. Ще багато невирішених завдань є перед Україною, ще багато потрібно зробити для покращення життєвого рівня населення. Але як би там не було, Україна — суверенна держава. Якою вона стане в майбутньому — залежить тільки від нас самих.

Учень

Моя вишнева Україно,

Ти хлібосольний краю мій!..

О рідна мово солов’їна,

Я був, і є, й до скону твій.

І Кобзареве віще слово,

І стовисока вись оця,

І неньки пісня колискова

Любов’ю гріють нам серця!

Й Дніпра-Славути хвилі сині,

І ниви колос золотий.

Прийми ж любов ти свого сина,

Вишневий, рідний краю мій!..