Новорічний каламбур

• (гукає) Квіточко, квіточко! Де це вона забарилась? Вже ж час по святах чкурнути. А її все немає.

Квіточка. ( вбігає захекана). Біжу, біжу чого ти репетуєш.

М. Репетувала б і ти ! ТИ бачиш скільки заробітчан туди – сюди шастає., всі хочуть перед Новим роком копійку заробить. А нас же в Шендерівку запросили на Новорічне свято ведучими, треба поспішати. Поки тебе догукалась, ЩЕ і ім’ячко в тебе, Квіточка. Наче у сусідської корови.

К. Що ти мелеш, що ти мелеш ? Яка корова? Це вишукане ім’я, дивись яка гарненька, струнка, ну наче квіточка. Не те що в тебе ім’я якесь відстойне, Мотрона!! Ха-ха.

М. Ти не смійся, бо як трісну я тебе в лоб, то зразу зів’янеш. Ох ти невдячна, якби я тебе в люди не витягнула, то була б ти не Квіточкою, а будячком засушеним.

К. Ну, годі тобі, розійшлась, не ображайся. Якби у нас з тобою та тільки й того горя, кого як звати. Якби не наші діточки, то сиділи б на пенсії і горя б не знали. А то виростили доньок. В тебе хоч розбитна виросла, а моя тихоня сидить на лежанці та все книжки читає. «Мамо, принеси те, та принеси се. Подай те та перете.» Як обізвуся, щоб щось йшла робити, то вона не спішить, все на науку спирає. В Київ збирається поступати. А де ж тих грошей набрати. Та ще й оте чортове тестування придумали, ох як не здасть його, що я з нею буду ще рік робити ?

М. Та твої проблеми, то не проблеми. Он моя виросла до неба, а вчитись не хоче, по дискотеках бігає. Давай то на жувачки, то на чіпси, то гривню на білет до клубу. А як прибереться, то точно вуха в’януть.

К. Да, гарних діточок виростили. Та досить говорити, побігли гроші заробляти.

М. Побігли, забудьмо про свої радикуліти та апендицити.

( обходять навколо ялинки)

М. Доброго всім вечора!

К. Дозвольте всіх вас з Новим роком привітати!

М. Щастя й радощів всім побажати.

К. Дозвольте вам представитись!

М. Ми – Шендерівські бабки.

К. Я – Квіточка.

М. А я - Мотрона. Оті познайомились.

К. МИ будемо вас сьогодні розважати. А для гарного настрою, послухайте ряд анекдотів.

М. Син. Мамо, невже Ви не розумієте, що ця шуба — результат страж­дань бідної, нещасної тваринки...

Мати (суворо). Як ти можеш так казати про нашого тата!

К. У новорічну ніч мама вмовляє маленького хлопчика лягти спати...

Мати. Глянь, он і тьоті в телевізорі вже роздягаються.

М. Два товариша:

П е р ш й й. А чого ти весь у синцях і бинтах?

Другий. Та розумієш, вчора зайшов до спортзалу, а там якийсь шок штангу кинув.

Перший. Що, на тебе?

Другий. Ні. Собі на ногу. А я засміявся...

К. . Чоловік приходить в магазин і питає продавця:

Чоловік. Скажіть, у вас є крокодилячі чоботи?

Продавець. Звичайно. А який розмір ноги у вашого крокоди­ла?

М. За столом:

П е т р о. А, ви тут шикуєте. Я бачу у вас тут чорна ікра...

Присутній за столом. Та ні. Це шматочок торта. Тільки не знаємо, що з цими мухами робити.

К. За столом у ресторані сидять два нових українці, на столі стоять квіти.

Перший новий українець. Люблю, коли гарні квіти стоять на столі.

Другий українець. Ти що вегетаріанець?

М. От бачиш всім весело, а я втомилась вже ! Так за поперек хапає,

К. А мене ноги вже не тримають (показує ноги).

М. Та й ноги ж у тебе !!!

К. Подивись на себе. Краще давай не будемо сваритись, а загадамо бажання. Кажуть, що під Новий рік не побажаєш, то все збудеться.

М. Гарно ти придумала, давай.

К. Хочу, щоб моя дочка стала принцесою. Вона ж у мене така розумненька, така вередушка.

М. Ой, ти глянь, все збулося. Он тобі і король, і королева, і принцеса. Та тож твоя Богдана. А чого то вони сваряться між собою?

(виходять , перевдягаються)

Сценка

(Король, королева, принцеса. Вони сваряться між собою.)

Король. Ви тільки гляньте, що творить ваша дочка!

Королева. Я думала вона і ваша також... Чого ви дивуєтеся? Дівчинка просто нудиться...

Король. Нудиться!!! В інших королів діти як діти, а наша... Прин­цесо, несіть свій табель!

Принцеса (подає табель). Ось він.

Король. Кулінарне мистецтво — 2, прання білизни — 1, прасуван­ня — 2, вишивання — 3, шиття — 2, правила поведінки — 1.

(При назві кожної оцінки королева падає, втрачаючи свідомість.)

Принцеса. Але ж це не профілюючі предмети!

К о р о л ь. А які тоді ж профілюючі? І які в тебе оцінки з цих пред­метів?

Принцеса. Робота з віялом — 12, техніка повітряного поцілун­ку — 12, танці до упаду — 12.

Королева. Ох, ця вже сучасна освіта...

Король. Принцесо, вас мало спалити на вогнищі! Не рюмсати! Я придумав... Я буду вас сварити, сварити, сварити... Ні, я найму вам гувернантку, злу, як собака! Ні, я завтра ж віддам вас заміж за старого, мудрого радника.

Принцеса. Нізащо! Нізащо!

К о р о л ь. А хто тебе питає!

Принцеса. Я йому вищипаю всю бороду!

Королева. Він бритий, без бороди!

Принцеса. Я видеру йому все волосся!

Король. Він лисий.

Принцеса. Тоді я виб'ю йому всі зуби!

Королева. У нього немає зубів.

Принцеса. І ось за таку беззубу розвалину ви хочете мене віддати заміж? Я — принцеса! Мені дозволено все! Я вийду заміж за коханого!

К о р о л ь. А дзуськи! Історія таких випадків не пам'ятає!

(Принцеса хлипає, королівська родина залишає сцену під пісню «Все могут короли».)

Чарівниця. Ну і молодь сучасна пішла. Ви ж, діти, правда, не такі? Ви ж добре вчитеся, гарно себе поводите. Я добра чарівниця. І зараз перевірю ваші знання, якщо ви відгадаєте всі мої загадки, то я пошлю вам щастя, здоров’я і успіхи в житті. Слухайте.

Що буде робити ворона, проживши 3 роки? (Жити дані.)

В якому році люди їдять більше, ніж завжди? (У високосному.)

І Коли в порожній кишені що-небудь буває? (Коли в кишені дірка.)

Як можна воду пронести в решеті? (Треба заморозити.)

Що йде не рухаючись з місця? (Час.)

На що більше схожа половина апельсина? (На другу половину.)

На яких полях трава не росте? (На полях капелюха.)

На яке питання не можна дати стверджувальної відповіді? (Ти спиш?)

Коли хлопчика називають жіночим ім'ям? (Коли він соня.)

Чому півень, коли співає закриває очі? (Хоче показати, що він знає напам'ять.)

Чарівиця. От і молодці !

( з’являються Квіточка і Мотрона)

М. А хто – хто наш хліб відбирає? ( стає в позу)

К. Хто – хто на нашу територію забрався? ( стає в позу)

Ч. Та я нічого, я добра чарівниця. Я ж не за гроші, а так людям добро роблю.

М. Та ти що? А нам допоможеш ?

Ч. В чому ?

К. Та хочемо наших дочок змінить? . Таких не вдячних виростили. Я своїй побажала принцесою стати, то вона і там коверзує.

Ч. А ну давайте їх сюди позвіть.

• і К (разом) Богдано, Наташа, появіться.

( виходять)

Н. Чого деретесь наче не дорізані. Я якраз макіяж вечірній накладала, відірвали від такої важкої роботи. Он і щоку не домалювала (докрашує)

Б. А я з вищої математики якраз мільйон першу задачу почала розв’язувати. На самому цікавому місці зупинилась. Жах, просто. (пише щось, бурчить математичне)

М. Ну бачиш, хіба це діти? Одна якась супердискотечна, а друга суперрозумна.

К. А ми зі старістю по вечірках шастаємо, гроші для них заробляємо.

Ч. Так це не просто. Але постараюсь вашому горю допомогти.

( чути свист, появляться нечиста сила і забирає бабок).

Б. Що це було?

Н. Мабуть НЛО?

Б.Не НЛО, а нечиста сила їх забрала! Де моя матінка, хто тепер буде «подай – принеси» робити. Мені ще стільки задач треба розв’язати.

Н. ТИ ж розумна тобі видніше, але не рюмсай! А мені байдуже, ніхто не буде тепер мене контролювати, Оце відтягнусь на дискотеці.

Ч. Так, дійсно діти зіпсовані. Треба застосувати чари.

Ене –бене – раба,

Квінтер – вінтер – жаба.

Нехай ці дівчата стануть іншими!

(махає паличкою)

Б. Ой, що це , наче пелена з очей впала. Де моя матінка ?. Вона ж така старенька, в неї ж так ніжки болять.

Н. І моєї немає. А в неї ж такий радикуліт!

(до чарівниці разом)

Поверни наших матінок!

Б. Я завжди їй буду допомагати!

Н. А я більше не буду на дискотеки бігати і обманювати, що на вечір в школу йду,

Ч. Та добре, добре! Зараз викличемо міліціонера. Бо проти тієї нечистої сили я безсила

(чаклує)

Ірокез. Привіт братва, здоров народ. А ну-но зациніть прикід. Ну як, ульот? Сто пудов, сам знаю. Прикід от кутюр, ортопеди, мамой клянусь, шини от белаза, супер. Слиш чуваки, розкажу вам історію як ми з братвою Новий рік зустрічали. Вирішили піти на природу, запаслись горючим. Там в лєсочку наш тусняк часа через два так заколбасило, шо ми своїми ортопедами 2 гектара молодих ялинок витоптали. Но з горю­чим не розрахували, кінчилось воно щось дуже швидко. І мене як самого продвінутого в село послали. Мені моя тьолка перед отходом дала пачку «Орбіта соковита кавуня» пожувати. Я розпилятися не став всю пачку і зажував. Смачно...

От вхожу я в село, всі собаки попрокидалися. Такого продвінутого ще не бачили.

Темнота... Підхожу до хати, стукаю... Відкриває мужик, здоровий такий, в трусах довгих таких, щоб коліна не мерзнули, з ружом в руках. Він дивиться на мене, а очі стають все більшими і більшими. Певне оці­нював мого ірокеза, темнота... А я сказати хочу. Що прийшов за горючим, а слова не получаються. Тільки мичу як бугай недорізаний. Понімаєш, жувачка зуби заліпила, заклеїла зовсім. Мужик як закричить: «Бий не­чистого!». Ну я й не став ждати, поки він в мене ружжо розрядить, дав дьору і заховався в курятник. Сижу. Чую кури до мене туляться і так ніжно говорять: «Ко-ко-ко-ко», зацінили курки мій ірокез, прийняли за свого. Я уже і розслаблятися почав, аж тут з кутка курятника по­казався конкурент. Ірокез — во!, лапища — во!, ортопеди з шпорами. Півень на мене...

Я дьору із курятника. Біжу селом, а село вже не спить. На мене облаву організували, з червоними прапорцями, як на вовка, з осиковими кілка­ми, як на вампіра. Кричать: бий нечисту силу, лови вампіра. От я біжу, а тут оп-па, мені назустріч йде чувак і в каструлю стукає, мене тіпа так лякає. А тут на кінець жувачка одліпилась, зуби розклеїла, рот відкри­вається. Я таким чітким голосом кажу, шучу то вообще: «От їда сама іде і ще й каструлю несе». Чувак як рвонув, потім його три дня всім селом шукали. Вобщем пішов я із села, отсталиє вони якісь, моди не поняли, за вампіра приняли...

Ну а вам як мій прикід!? Кльово, правда? (виходить)

Б. Не зрозуміла, а де ж міліціонер.

Ч. Та вже давно не чаклувала, та забула трози як це робить.

Н. Спробуй ще раз.

Ч. ( чаклує, появляється інспектор Петренко))

(Входить міліціонер.)

Міліціонер. Інспектор Петренко. Викликали?

Б. Викликали. Викликали. Вже годину тому вам телефонували.

Міліціонер. Панімаєтє, попав своїм «Запорожцем» у пробку. Пока пробку вийняв от і время прошло незамітно.

Н. Звідки пробку вийняв? З дороги, чи що?

Міліціонер. Тупа ти, з бутилки єстєствєнно. Так, шо у вас случилось?

Б. . У нас біда. Наших матусь Квіточку і Мотрону викрала нечиста сила,

Міліціонер. Знаю, знаю цих дєвчонок, Сам до Квіточки колись залицявся. Відмовила.

2-й ведучий (роздратовано). Правильно і зробила. Ближче до справи.

Міліціонер. Нарушаєм товаріщі, нарушаєм... Так, за викрадення людини ст. 46, за хіщєніє імущества стаття 25... Нарушаєм...

Н. (в істериці). Та навіщо мені ті статті! Ви знайдіть Квіточку і Мотрону, поверніть їх на свято.

М і л і ц і о н е р (до ведучого суворо). Ти туда не ходи, ти туда ходи. Так, почнемо огляд місця злочину. Ти взагалі тут не ходи, не заважай слідству! (Відштовхує ведучого на край сцени, відкриває папку.) Січас скла­демо протокол, так де ж то мій персональний комп'ютер (починає шукати ручку, викладає з кишені різні речі, дістає ручку, ліхтарика.) О! Знайшов. Це все, що треба. Іду по гарячих слідах. Ох як знайду, ох і штраф здеру з викрадачів... Куплю жінці шубу, ні краще собі нову машину... (виходить за сцену)

Б. Ох і міліція пішла, на таких понадійся.

Н. Що ж нам робити, як їх повернути. Не знайде Петренко Квіточку і Мотрону.

(Через секунду лунає крик: «Лови його, тримай!», на сцену бабки виводять зв’язаного нечистого)

Б. Мамо! ( обнімає)

Н. Мамо ( обнімає)

К. НЕ вірю своїм очам! Оце дійсно чудо, що наші діточки так змінились.

М. Це мабуть якісь чари.

Б. НІ це не чари, це наша вдячність до вас і повага проснулась,

Н. Ми тепер завжди вас будемо слухатись.

М. Так, заради цього і руках нечистого можна було побувати.

Б, ЯК же ви вирвались від нього?

К. Та хіба є на світі сила, щоб Шендерівських бабок зупинила.

М. Та нам після того, як ми навчились на таку мізерну пенсію жити – море по коліна.

К. А скільки в житті довелось на нечистих у Верховній раді дивитись. Нам з таким нечистим справитись, раз плюнути. Та й пароньок він нічогенький.

М. Квіточко, ти б хоч дочки посоромилась, знайшла до кого загравати!

Ч. Давайте його сюди , я його відведу на Лису гору , судити будемо викрадача.

Н. Ти дивись, а на Лисій горі тепер суд справедливий правлять.

Б. А куди вже дальші несправедливості бути. Якщо на Лисій горі справедливість панує, то треба щоб і в нашій державі вона запанувала.

К. Будемо сподіватись, що так воно і буде в новому році.

М. Ми так захопились вирішенням свої проблем, що забули , чого нас сюди запросили.

К. Та, думаю, нашим гостям було з нами цікаво.

Б. А ви більше не будете зі старістю по вечірках ходити, Я буду репетиторством займатись, хватить нам на життя.

Н. А я гурток танцювальний в нашій школі відкрию. Також якусь копійку зароблю.

М і К. (разом) Слава Богу, дочекались від дітей добра.

Б. Тож давайте всім в залі побажаємо взаєморозуміння, поваги, щастя в родинах. Людству багато що можна вибачити, тільки за те, що воно придумало зимові свята, і серед них — Новий рік з терпким запахом ялинок, мерехтінням свічок, різнобарвним сяйвом гірлянд і з надією, що з останнім дванадцятим ударом годинника збудуться наші найзаповітніші бажання, що новорічна казка не закінчиться.

Н.На вікнах срібна світиться різьба,

Сніжинки сяють в сяйві електричнім,

І незабаром дзвоном опівнічним,

Годинник нить шовкову розруба.

М. Новий рік крокує по планеті

Заглядає в села і міста

К. Хай несе на Україну

Ще багато щастя і добра

Б. Щоб сміялося дітям, щоб кохалось юним,

Щоб усе вдавалось, й вірилось в майбуть.

Щоб сіялось сонцю, щоб дзвенілось струнам

Любий Новий року, мирним, добрим будь!

Н. Так грими, веселе свято!

Вийся масок шумний рій,

Слідом йди за старим роком

Рік щасливий, рік новий.

Всі Щиро вітаємо вас з Новим роком .