Учасники: батьки хлопчиків і класний керівник. Цікаво буде бути присутнім на таких зборах і мамам, які ростять своїх синів у неповній сім’ї (якщо такі є). Підготовка
Вислови: «Щоб стати чоловіком, недостатньо ним народитися» (Михайло Львов), «Не всі чоловіки, хто в штанях ходить» (фінське прислів’я), «Без хороших батьків немає добре вихованих чоловіків, незважаючи на всі школи, інститути і пансіони» (М. Карамзін). Перебіг зборів
Учитель. У вашій сім’ї росте син. Пригадайте, як раділи ви, коли він народився. Відчуття гордості наповнювало серце кожного батька після появи сина. Ви відчували, що народився помічник, союзник, чоловік. Чоловічу програму в наших синів закладає природа із самого народження. Але «щоб стати чоловіком — мало ним народитися»,— сказав поет Михайло Львов. Хлопчика треба виховати чоловіком. Це головне завдання батьків, і особлива роль тут належить батькові. Зараз ви, напевно, усвідомлюєте, як непросто бути батьком, яка важка, складна і відповідальна ця місія. Ваші сини підростають, чимось радуючи вас, а чимось і засмучуючи, розчаровуючи. Хлопчиська — особливий народ, неспокійний і непосидючий. І щоб ваш син виріс справжнім хлопчиком, справжнім чоловіком, потрібні величезна праця вашої душі, розум, такт, чоловіча суворість, твердість, терпіння і взаєморозуміння. Хлопчику необхідний чоловічий вплив. Сьогодні на наших зборах ми і поговоримо відверто про те, як виховувати в хлопчиках справжні чоловічі якості, яка роль батька в цьому і сила його особистого прикладу, поділимося досвідом батьківського виховання. ІІ. Ознайомлення з інформацією. Обмін досвідом
Спершу розберемося, що входить до поняття «мужність», які якості відносяться до чоловічих, що треба виховувати у хлопчиках, щоб вони виросли справжніми чоловіками. Адже саме про це мріє кожний батько. Ключові слова до поняття «мужність»: • сильний, фізично розвинений, здоровий, сміливий, захисник, заступник; • лідер, самостійний, розумний, майстер на всі руки, уміє брати на себе відповідальність, бути твердим, рішучим; • благородний, високоморальний, чесний, великодушний, готовий до послуги, який почитає жінку. Як виховати в синах ці основні якості? Давайте думати.
Хлопчик — не дівчинка Важко бути чоловіком? Чоловік за все відповідає: за сім’ю, за будинок, за Батьківщину. Важко бути хлопчиком. Хочеться бути за все відповідальним, бути захисником і заступником. А доводиться весь час виправдовуватися. Те зробиш не так, це не так. Весь час тебе виправляють, лають і кривдять. Говорять: «Малий ще, не твоя справа, не доріс». Або: «Ось виростеш — будеш самостійним. А поки ти ніхто і будь слухняним». Головне — «будь слухняним», «зроби, що велять». Усі хлопчики знають: будеш усіх слухатися — таким і виростеш, і ніхто не буде тебе поважати. Вони ж мудрі, хлопчики. Вони не сперечаються з дорослими. Вони думають: «Не хочете, щоб ми билися, вважайте, що ми вже засуджуємо забіяк. Ну що ж з вами сперечатися». Хлопчики — це заступники і захисники. Кожний із них захищає своє (будинок, друзів, Батьківщину), кожний готовий вступатися за скривдженого і слабкого. Один хлопчик, син лікаря, потрапив одного разу у важку ситуацію. Сусідський хлопчик, набагато старший і сильніший, став його задирати: «Мій тато сильніший за твого, він твого батька може запросто побити». Як таке знести? Як захистити батька? Хлопчик не став битися. Він сказав: «А мій тато твого може вилікувати». Хлопчики — не герої. Вони почуваються жахливо, коли їх лають. Хваліть хлопчика кожного разу, коли він когось захистив, за когось уступився. Хто не радіє, коли зустрічає хлопчиків, які говорять, що подорослішали: «Скільки я можу тягнути з батьків гроші? Я піду працювати і сам себе годуватиму». Хлопчики — заступники, захисники, годувальники. Хваліть їх. (А. Ізотов) Учитель. Ось і підказка нам, і мудра порада. У повсякденному спілкуванні з сином знайдеться немало приводів для розмови про мужність, честь, вірність, товариство. Прочитана книга, проглянутий кінофільм дають можливість проявити у присутності сина своє ставлення до життя. Хто, як не батько, може зрозуміло і просто пояснити, хто така хоробра людина, а хто — боягуз, що означають поняття «справедливість», «сміливість». Розмірковуйте про минуле нашої країни, про історію сім’ї, про Велику Вітчизняну війну і родичів, що були учасниками війни, загиблих або тих, хто пережив всі тяготи і випробування військового часу. Говоріть про сьогоднішній суперечливий час, про становище сучасної армії і флоту, про героїв наших днів. Усе це стане школою громадянськості для вашого сина.
Учитель. Здавна цінувалося в чоловікові прагнення до знань. Недаремно в народі кажуть: «Що більше науки, тим розумніші руки». Для сина навчання — це велика праця, що вимагає вольових зусиль, уваги, інтелектуальної активності. Заохочуйте пізнавальні інтереси сина, розвивайте його допитливість, любов до книги, спонукайте до самоосвіти. Для цього читайте разом цікаві книги, журнали, учіть самостійно працювати із довідником, енциклопедією. Допоможіть організувати навчальну роботу вдома, обладнати зручне місце для занять. Створюйте умови для успішної роботи: вимикайте телевізор, якщо син за уроками, не розмовляйте голосно. Якщо необхідно — допоможіть у виконанні домашнього завдання. І не треба псувати відносини із сином через оцінки. Вселяйте в нього упевненість у своїх силах, переконайте, що все виправне, і допоможіть добре вчитися. Подолання труднощів у навчанні — це теж прояв сильної волі, завзятості й наполегливості. Виховуйте ці якості у вашому синові. Говорять, раніше було менше проблем у вихованні синів. У народній педагогіці складалися свої традиції трудового виховання. Хлопчиків привчали працювати з дев’яти років. І вони працювали пліч-о-пліч із батьками. Добре працювати — це означає мужніти, ставати чоловіком. І зараз усюди, де є щонайменша можливість, буде корисним і добре, якщо батько поставить свого сина і скаже: «Роби, як я». Уміння робити щось своїми руками стане в нагоді йому в будь-якій ситуації. Добре, якщо у сина будуть свої трудові обов’язки по дому. Привчайте хлопчиків до слова «треба» через «не можу», через «не хочу». З трудових зусиль сформується характер хлопчика, чоловіча твердість, сила волі й багато інших якостей, які прикрашають чоловіка. І не говоріть при невдачах: «Який ти, безрукий, невмійко, клишоногий!». Пам’ятайте народну мудрість: «Якщо людині сто разів повторити «свиня», на сто перший вона захрюкає». Тому тільки терпіння, наполегливість, особистий приклад, спільна діяльність допоможуть вам у вихованні сина, а ще похвала, заохочення, прогнозування успіху сина. І якщо про нього скажуть — працелюбний хлопчик, розцінюйте це як свою батьківську перемогу.
Учитель. Батьки повинні пам’ятати про підготовленість дитини до участі в трудовому житті і про те, що в праці виховуються етичні якості — відповідальність, взаємодопомога. Неправильно думати, що в трудовому вихованні розвиваються тільки м’язи й інші фізичні якості. Головна користь праці полягає в психічному, духовному розвитку людини. Доцільно, щоб усі члени вашої сім’ї мали свої обов’язки, закріплені конкретно за ними. Приблизний перелік домашніх обов’язків(кожна сім’я може відкоригувати цей список залежно від умов і відповідно до віку дітей) • Поливати квіти в кімнаті або по всій квартирі. • Витирати пил. • Накривати на стіл перед обідом. • Мити посуд. • Стежити за письмовим столом. • Складати газети і журнали в певне місце. • Доглядати за домашніми тваринами і годувати їх. • Прибирати у квартирі. • Стежити за своїм одягом. • Відповідати за порядок у шафі на кухні. • Допомагати матері або сестрі по господарству (уточнити) і т. д. Поради батькам • Батьки повинні обережно підказувати, як краще виконати ту чи іншу роботу. • Прохання — найкращий і м’який спосіб, але і зловживати ним не слід.
Ще один важливий аспект трудового виховання — бюджет сім’ї. Часто батьки піклуються тільки про те, щоб у їхніх дітей було все, щоб вони були добре нагодовані, добре одягнені. Все це вони роблять через безмежну свою доброту і любов, відмовляючи собі багато в чому, навіть у найнеобхіднішому, а діти навіть не знають про це і поступово звикають думати, що вони кращі за всіх, що їхні бажання для батьків — закон. У такій сім’ї діти часто нічого не знають про роботу батька і матері, не знають, наскільки вона важка. Це дуже шкідливий і неправильний шлях виховання, від якого страждають перш за все близькі. Тут можна скористатися такими порадами. • Хай син якомога раніше дізнається, що ті гроші, які батьки приносять додому, зароблені працею, зусиллям і напруженням. Підліток повинен знати про сімейний бюджет: скільки заробляють батьки, брати участь у розподілі цих грошей, повинен знати, чого потребує сім’я в першу чергу, кому із членів сім’ї що більш необхідне. • Якщо сім’я не зазнає матеріальних ускладнень, не можна допускати, щоб діти хизувалися цими умовами перед іншими.
Учитель відзначає, скільки батьків провело вихідний день разом із синами, чим займалися, які добрі справи виконували; виділяє, що насторожує у творах хлопчиків; зачитує деякі твори.
Часто психологи обстежують і так звані неповні сім’ї, у яких батько тривалий час був відсутній або у зв’язку з розлученням, або з якихось інших причин. Виявилося, що хлопчики, які виросли в таких сім’ях, бувають деколи надмірно агресивними, їм властиво проявляти ворожість по відношенню до оточуючих, поводитися імпульсивно. Пам’ятайте, адже саме до батька підійшов маленький син, щоб з’ясувати «що таке добре і що таке погано». Разом із такими загальними уявленнями формуються і більш конкретні, наприклад, що дозволено і що заборонено. Подібні речі, щоправда, пов’язані багато в чому з віком. Більш поширеним є інше пояснення того, чому хлопчики, які виховуються без батьків, часто поводяться агресивно. Вважається, що надмірна ворожість по відношенню до оточуючих виникає у підлітків як бунт проти зайвої залежності від матері, є ніби вираження свого чоловічого «Я». Вважають, що агресивність у цих випадках є проявом власне чоловічих рис, несвідома спроба продемонструвати свою мужність. Дотепер ми говорили про вплив батька на розвиток особистості в емоційній сфері дитини. Існують дані, що свідчать: присутність або відсутність батька може позначатися і на інтелектуальному розвитку хлопчика. Деякі психологи вважають, що для чоловічого складу розуму швидше характерний розвиток математичних, а для жіночого — гуманітарних здібностей. Цьому відповідають дані про те, що в дітей, які ростуть без батька, мають більший розвиток гуманітарні здібності. 10. «Ми відображаємося у дітях» У хлопчика потрібно формувати і культуру зовнішнього вигляду, поведінки, спілкування. Зовнішність чоловіка, уміння спілкуватися, культура поведінки, великодушність, доброта, чуйність, шанування жінки — це все складові поняттяблагородності. І закладаються вони перш за все в сім’ї. Дуже часто у вихованні культури поведінки слова не потрібні, достатньо прикладу, зразка, вчинку. Пам’ятайте про це, тата. Не секрет, що сини наслідують своїх батьків у хорошому і поганому. Наслідування дається легко, воно не вимагає подолання якихось перешкод, великих зусиль. Спрацьовує дитяча свідомість: «Я — як тато!». Наприклад, офіційна статистика стверджує: діти батьків, які палять, як правило, починають тягнутися до тютюну в два рази частіше і набагато раніше, ніж інші їхні однолітки. Виховання — важка справа. Багато що доводиться усвідомлювати, багато від чого відмовитися, якщо ми хочемо виростити гідного сина. Дивлячись на синів, пам’ятайте... про дзеркало: ми відображаємося у дітях. 11. Читання вірша Фазу Алієвої «Розмова з сином»: Ти, мій син, повинен пам’ятати:
На партах лежать пам’ятки, які допоможуть татам прийняти правильне рішення у важких проблемах виховання. Пам’ятка для батьків Шановні тата, пам’ятайте! • Якщо батько завжди незадоволений, нетерплячий і дратівливий по відношенню до сина, хлопчик відчуватиме невпевненість і не тільки у своєму товаристві, але й серед інших чоловіків та хлопчиків. • У батька із сином мають бути свої чоловічі секрети. Спільні прогулянки, захоплення, рибалка і т. ін. дають відчути сину, що він — «свій хлопець». | |
| |
Переглядів: 561 | |
Всього коментарів: 0 | |