В умовах сучасного світу турбота про емоційний розвиток дітей набуває особливо важливого значення, і якщо почати займатися розв’язанням цієї проблеми зараз, то цілком можливо, що, коли ці діти виростуть і народять своїх дітей, то вони намагатимуться докласти всіх зусиль для того, щоб виховати їх добрими, чуйними, приємними у спілкуванні, здатними розв’язувати емоційні проблеми, що зробить їх щасливішими й успішнішими.

Сім’я — один із найважливіших суспільних інститутів, роль та значення якого у формуванні особистості важко переоцінити. У сім’ї тісно сплетені подружні, батьківські та дитячі взаємини. І саме тому основною причиною деформації в емоційному та особистісному розвитку дитини стає порушення системи дитячо-батьківських стосунків.

З метою покращення взаємин між батьками та дітьми, в сім’ях пропоную класним керівникам провести цей тренінг, або включити деякі вправи до звичайних батьківських зборів.

Завдання:

• Корекція негативних емоційних виявів у дітей і розвиток адекватних форм прояву цих емоцій.
• Розвиток взаємної емпатії у дітей та дорослих.
• Розвиток у дітей позитивного самосприйняття.
• Формування навичок спілкування дітей з дорослими і дорослих — з дітьми.
• Навчання навичкам зняття тілесного напруження і прийомам релаксації, а також контролю своєї поведінки.

Перебіг заняття

1. Знайомство.
   Вправа «Не хочу хвалитися, але я...»

Кожен учасник по черзі називає своє ім’я і говорить фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я...» (Називає свої позитивні якості.) Необхідно задіяти всіх учасників тренінгу.

2. Інформаційне повідомлення «Що таке тренінг» Слово «тренінг» походить від англійського to train — «учити», «тренувати».

Тренінг — це запланований процес, призначений для надання знань, удосконалювання наявних навичок і одержання нових на основі власного досвіду з метою зміни поведінки.

3. Ознайомлення з правилами роботи в групі

Правила потрібні для створення таких умов, щоб кожен учасник:

• Міг відкрито висловлювати свої почуття і погляди.
• Не боявся стати об’єктом глузувань і критики.
• Був упевнений у тім, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи.
• Одержував інформацію сам і не заважав одержувати її іншим.

Учасники самостійно визначають правила, які записуються на плакаті:

• Бути позитивним.
• Говорити по черзі.
• Бути активним.
• Слухати і чути кожного.
• Толерантно ставитись одне до одного.
• Бути пунктуальним.
• Забезпечувати конфіденційність.
• Діяти за принципом «тут і зараз».
• Користуватися «правилом руки».

4. Повідомлення мети і завдань тренінгу
5. Вправа «Сфера сім’ї»

Мета: формувати адекватні реакції на різноманітні ситуації у сім’ї, збереження психічного здоров’я дітей; розвивати уміння слухати співрозмовника, вести з ним розмову; надати рекомендації батькам з окремих питань сімейного життя та виховання здорової дитини.

Прийоми: аналіз життєвого досвіду, обговорення інформації.

Обладнання: магнітофон, записи релаксаційної музики, висловлювання Ґете.

Місце проведення: зала для проведення тренінгів.

Перебіг вправи

Класний керівник. «Якщо б усі батьки були гарно виховані, народжувались би тільки гарно виховані діти» (Ґете). Сім’я — це декілька людей різного віку, різної статі, з різними характерами. Отут і починається маса проблем, пов’язаних з розумінням одне одного. Батьки думають про те, як слід виховувати свою дитину, а дитина думає про те, як би зробити так, щоб тебе розуміли батьки. Багато неприємностей, роздратування і навіть горя виникає в сім’ї, якщо немає взаєморозуміння між батьками і дітьми.

Робота в групах (10 хв.)

Батьки поділяються на мікрогрупи по 5–6 осіб.

Батькам пропонується сформувати основні правила сімейного виховання, записати чіткі та конкретні положення, якими повинні керуватися батьки, бабусі та дідусі, а також інші родичі, що беруть участь у вихованні дитини в сім’ї.

Кожен із батьків, який бере участь у тренінгу, має право вносити свої пропозиції, аргументуючи їхню необхідність, наводячи приклади зі «своєї практики» тощо. Але будь-яке рішення приймається спільним голосуванням. Той, чиїх пропозицій буде прийнято найбільше, оголошується «головним фахівцем із сімейного виховання».

Після етапу роботи в мікрогрупах, вислуховується представник кожної із них і складається спільний список правил, до якого входять положення, що зустрілися у пропозиціях кожної мікрогрупи.

Питання для обговорення «Що дала нам робота над цією вправою?»

Рекомендації для батьків:

• Сприймайте дитину.
• Активно слухайте про її переживання і потреби.
• Будьте поряд (читайте, грайтеся, займайтися з нею).

Не заважайте дитині під час заняття, з яким дитина може впоратися сама.

6. Розминка

Ведучий дає настанови:

• Встаньте (ноги розставлені), стисніть одну руку в кулак.
• Швидко підніміть руку над головою й опустіть кілька разів.
• Щоразу, опускаючи руку, вигукуйте фразу на зразок: «Я бадьорий!», «Я відчуваю приплив енергії!», «Я добре почуваюся, я здоровий!», «Я відчуваю ентузіазм та бадьорість!», «Я досяг успіху!».

Відчуйте приплив енергії та ентузіазму і скоро ви відчуєте бадьорість і будете готові взятися за будь-яку справу.

7. Вправа «Сімейне благополуччя»

Мета: спонукати бажання більше розуміти інших та свій внутрішній світ; правильно реагувати на неприємні ситуації, виважено та адекватно ставитися до неадекватної поведінки інших.

Прийоми: аналіз життєвого досвіду, обговорення інформації.

Обладнання: музичний центр, диск із записом Антоніо Вівальді, кольоровий папір, ручки, висловлювання Л. М. Толстого.

Місце проведення: класна кімната.

Перебіг вправи

Класний керівник

Життя — це поле щастя й муки,
Тому до труднощів звикай,
Та головне — безсило руки
Ніколи ти не опускай!

Л. М. Толстой стверджував, що всі щасливі сім’ї схожі одна на одну.

Учасникам пропонується сформулювати ознаки щасливої сім’ї.

Рекомендації класному керівнику. Спочатку необхідно дати час на обміркування питання (до 5 хвилин), а потім ще 5 хвилин для роботи в малих групах (по 3–4 осіб). Після цього заслуховуються представники груп і фіксуються їхні пропозиції щодо формули сімейного благополуччя на дошці. Наприклад, А (домашній комфорт) + Б (наявність дітей) тощо.

Доцільно скласти узагальнену формулу, яка гарантує сімейне благополуччя, дозволяє радісно жити великим і дружним колективом, виховувати дітей, зберігати їх психічне здоров’я.

Класний керівник допомагає батькам замислитися над зовнішніми життєвими обставинами, поміркувати над причинами сімейних проблем, які негативно позначаються на психологічному стані здоров’я людей.

Можливі ускладнення в роботі пов’язанні з тим, що багатьом учасникам важко усвідомити причини сімейного неблагополуччя, сварок і скандалів, які, на жаль, трапляються в сім’ї.

Рекомендації для батьків:

• Допомагайте дитині, коли вона просить. Підтримуйте успіхи.
• Діліться своїми почуттями (тобто довіряйте).

8. Вправа «Сімейне вогнище»

Мета: розвивати вміння та навички батьків звільнятись від неприємних ситуацій, регулювати свій емоційний стан; звернути увагу батьків на збереження психічного здоров’я дітей.

Прийоми: аналіз життєвого досвіду, обговорення інформації.

Обладнання: магнітофон, записи релаксаційної музики, папір, олівці.

Місце проведення: зала для проведення тренінгів.

Перебіг вправи

Класний керівник. «Терпіння — це дерево, корені якого — гіркі, а плоди — дуже солодкі» (перське прислів’я).

Сім’я — це мала соціальна група, що ґрунтується на шлюбі чи кровній спорідненості та здійснює спільну життєдіяльність на основі соціального побуту, матеріальної і морально-психологічної взаємодопомоги. Але зараз є багато людей, які вважають, що сім’я зовсім необов’язкова, можна прожити своє життя й без неї. Спробуємо обговорити цю точку зору.

Робота в парах. Учасники діляться на пари. Перша людина в парі відграє роль прихильника сімейного способу життя. Її завдання — переконати оточуючих у тому, що без сім’ї людина не може бути щасливою і здоровою (вона не зможе нормально працювати, такі люди частіше хворіють і скоюють злочини тощо). При цьому потрібні не тільки загальні слова, але й серйозні докази та аргументи, у тому числі на прикладі своєї сім’ї.

Друга людина в парі — прихильник самотнього способу життя. Її завдання — відповідаючи на всі докази та аргументи прихильника сімейних зв’язків, — відстояти свою точку зору. Також необхідні певні та переконливі доводи.

Час на один діалог — 3 хвилини. Потім вони міняються своїми ролями. Знову дається 3 хвилини.

Питання для обговорення:

• Які проблеми виникли під час виконання вправи і чому?
• Який настрій у групі після виконання вправи?

Рекомендації класному керівнику. Підсумки підбивають самі партнери за результатами бесід. Рекомендації для батьків:

• Конструктивно розв’язуйте конфлікти.
• Частіше використовуйте у спілкування такі фрази: «Мені добре з тобою», «Я рада тебе бачити», «Як добре що ти прийшов», «Я за тобою скучила», «Мені подобається, як ти...», «Давай разом зробимо...», «Тобі обов’язково вдасться», «Як добре, що ти в нас є».
• Обнімайте дитину не менш ніж 8 разів на день.

9. Рекомендації класного керівника щодо створення сприятливих психоемоційних умов у сім’ї

«Як спілкуватися з дитиною»

1. Спілкуватися на рівних. Рівень очей.
2. Попросити дитину вас чому-небудь навчити.
3. Запитувати в дітей поради.
4. Цікавитися планами дитини та враховувати їх.
5. Запитувати в дитини про можливість скористатися її речами й не входити до неї в кімнату без попередження.
6. Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.
7. Давати доручення, яке дитина зможе виконати.
8. Схвалювати взагалі (у цілому).
9. Підтримувати у важких ситуаціях (наводити приклади із власного життя).

10. Не «сюсюкати» з дитиною. Розмовляти як з дорослою.

11. Зустрічати як кращого друга.

12. Якщо ви не праві, просити вибачення.

13. Дозволяти дитині висловлювати свої почуття і діліться своїми.

14. Дозволяти робити дітям власні помилки (негативний досвід — це теж досвід).

15. Концентрувати увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.

16. Тілесний контакт 2–3 рази на день як мінімум.

«Ніколи не використовуйте у спілкуванні з дитиною»

1. Накази, команди, що заперечують життя. (Дитина плаче, розбила коліно, дорослі: «Припини плакати!» — образа в дитини гарантована.)
2. Попередження, застереження, погрози. («Якщо ти ще раз упадеш у цю калюжу...»).
3. Моралі, проповіді. («Учитися — це твій обов’язок» тощо. Такі моралі викликають нудьгу, а потім й агресію.)
4. Поради і готові рішення. («Я б на твоєму місці...».) 5. Докази, нотації та висновки. («У твоєму віці треба знати...»). Нотації призводять до бажання боротьби і помсти.
6. Критика, догани, обвинувачення («Усе через тебе...») призводять до уникання невдачі, низької самооцінки.
7. Оцінювальна похвала.
8. Обзивання і висміювання (навіть жартівливі).
9. Здогади та інтерпретація.

10. Випитування та розслідування.

11. Співчуття на словах.

12. Віджартування, відхід від розмови.

«Покарання. Подумай, навіщо?»

1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю — ні фізичному, ні психічному.
2. Якщо є сумніви (карати чи не карати) — не карайте.
3. За один раз — одне покарання. Навіть якщо вчинків скоєно багато, покарання може бути суворе, але одне за все одразу. Покарання — не за рахунок любові. Ні в якому разі не забирайте подарунки на знак покарання.
4. Пам’ятайте про час давності правопорушення. Якщо ви з’ясували, що вчинок скоєно давно, краще не карайте.
5. Покараний — прощений. Сторінка перегорнулася, не згадуйте більше про це. Не заважайте починати життя спочатку.
6. Покарання — але без приниження. Якщо дитина відчує перевагу вашої сили над її слабкістю, і вважає, що ви несправедливі, — покарання подіє у зворотньому напрямку.
7. Дитина не повинна боятися покарання.

10. Заключна вправа «Чарівна скринька»

Батьки об’єднуються в п’ять груп, витягують різнокольорові паперові долоні. Класний керівник пропонує групам на цих долонях закінчити речення: «Я добрий батько, бо...» (одна відповідь на долоні) і передати її іншій групі по колу.

Групи, які отримують долоні з висловлюваннями іншої групи, дописують свою пропозицію, не повторюючи думки попередньої тощо. Отримані відповіді складаються до скриньки.

Класний керівник збирає ці паперові долоні та зачитує написане батьками.

11. Побажання батькамПам’ятайте, що дитина — це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!

12. Підбиття підсумків тренінгу