Година спілкування Тема. Ти і твої батьки — неоголошена війна.

Мета: обговорити з учнями проблеми стосунків бать-

ків і дітей; навчати школярів шукати компроміс

у спілкуванні з дорослими; виховувати в учнів са-

мостійність, розміркованість, повагу до батьків.

Обладнання: чисті аркуші паперу, ручки.

Коментар: для проведення заходу вчитель заздалегідь

розробляє і пропонує учням анкету «Перемоги

і поразки мого спілкування з батьками», за допо-

могою якої з’ясовує головні проблеми стосунків

між школярами та їхніми батьками. Після про-

ведення заходу учитель організовує на цю тему

батьківські збори і з батьками учнів також прово-

дить творче завдання «Мирна угода».

Хід заняття

Слово вчителя.

Звичайно, не всі підлітки конфліктують зі своїми бать-

ками. Але все-таки й у вас, у ваших друзів є теми, які вам

складно обговорювати з дорослими.

Але головна причина ваших сварок із батьками — на-

певно, їхня надмірна увага до вас. Вони звикли вважати вас

маленькими, постійно повчають, контролюють: «Піднімай-

ся, спізнишся до школи… Лягай раніше, а то проспиш… Сі-

дай за уроки… Не затримуйся після школи…». Вони радять,

із ким дружити, що вдягати, яку музику слухати, стежать

за кожним вашим кроком.

«Ну чому вони постійно втручаються у моє життя?».

Мабуть, ця думка останнім часом тривожить багатьох із

вас. Ви сердитесь, ображаєтесь, наполягаєте на своєму,

а вони, відповідно, посилюють контроль, заборони стають

іще жорсткішими, і ваші суперечки дедалі частіше закін-

чуються сварками.

Запитання до учнів.

У яких життєвих ситуаціях батьки стають вашими суп-

ротивниками?

Які причини спонукають ваших батьків на такі дії?

Слово вчителя.

За всіма цими конфліктами стоїть одна особливість під-

літкового віку — прагнення до самостійності. Ви намагаєтесь

відвоювати в батьків право самим вирішувати свої справи.

Але найчастіше таку незалежність вам доводиться здобу-

вати в «боях».

Можете не сумніватися, що дорослим дуже добре відомі

всі способи ведення «невидимої війни».

Наприклад, ви зателефонували другові:

— У тебе коли батьки приходять додому?

— Після шостої.

— І в мене теж. Давай закінчуй швидше з уроками,

змиємося, поки не пізно!

Цей спосіб «здобувати волю» ще досить невинний. Буває

так, що підлітки йдуть на відкрите протистояння з батьками.

Наприклад, однокласник зізнався вам: якби не постійні

причіпки батьків, він давно б уже змінив рвані джинси із

заклепками на звичайні брюки. Але робити цього не хоче,

бо батьки в такому випадку відразу ж подумають, що «пе-

ремогли» його.

Не є рідкістю й ситуації, коли дівчина або хлопець йдуть на

явну брехню, аби «пустили», «не заборонили», «відчепилися».

Усі ці способи відстояти себе перед дорослими погані

тим, що, по-перше заважають вам дорослішати, тобто ста-

вати по-справжньому самостійними; а по-друге, неминуче

призводять до родинних конфліктів.

Спробуйте подивитися на себе очима батьків. Як ви га-

даєте, чому вони до вас прискіпуються? Усе дуже просто:

батьки ще не звикли, що ви виросли. Вони тривожаться

за вас й бояться, що із вами станеться щось недобре. І, по-

годьтеся, часто їхнє хвилювання має підстави. Ви справді

вискакуєте на мороз без шапки, а потім хворієте. Або не

завжди готуєтеся до уроків. У вас іще дуже мало життєвого

досвіду, і ви помиляєтесь, робите дурниці, самі не помічаю-

чи цього, а батьки вже знають шляхи розв’язання багатьох

ваших проблем, і, звичайно, їм дуже хочеться вберегти вас

від «зайвих» (як їм здається) розчарувань і помилок, пере-

дати вам свій досвід.

Бесіда.

Запропонуйте способи розв’язання найпоширеніших

конфліктних ситуацій із батьками.

Слово вчителя.

Справді, багато хто з дорослих забуває, що таке бути

підлітком, але ж колись і вони так само хотіли бути са-

мостійними та вчитися життя тільки на власному досвіді!

Тому є сенс спробувати себе в ролі дипломата й постаратися

знайти спільну мову зі старшими.

Для початку спробуйте поговорити з батьком або мамою

про той час, коли вони були підлітками. Можливо, у них

були такі самі проблеми, що й у вас нині? А головне — по-

чинайте доводити їм, що ви вже не діти, не словами, а вчин-

ками!

Тобто ви маєте довести, що здатні брати на себе обов’язки

і відповідати за свої дії. Якщо, наприклад, дівчина згадує,

що вона доросла, тільки коли збирається на дискотеку до

її слів важко ставитися серйозно. Але якщо вона на рівних

братиме участь у житті родини (хоча б стежитиме за тим,

щоб у холодильнику завжди був «черговий» набір продук-

тів), самостійно плануватиме свій день, виконуючи важливі

справи без зайвих нагадувань, батьки поступово почнуть

довіряти їй більше.

А ось іще один спосіб, більше прийнятний для хлопців.

Візьміть на себе весь дрібний технічний ремонт, який вам

під силу. Ви ж повертаєтесь додому раніше, ніж батько, і у

вас більше вільного часу.

До речі, не забувайте попереджувати батьків, коли за-

тримуєтесь у друзів допізна! Адже ви пам’ятаєте: вони за

вас хвилюються. Це вчинок дорослої людини, яка поважає

себе та інших.

Якщо предметом ваших сварок із батьками є справи,

у які з вашого погляду, їм утручатися не слід, спробуйте

скласти разом із ними таблицю, яка стане своєрідною уго-

дою між двома поколіннями однієї родини.

Творче завдання «Мирна угода».

Учитель роздає учням аркуші паперу і просить поділити

їх однією лінією навпіл. Ліву частину називають «Вирішую

сам», а праву — «Вирішуємо разом».

Потім у кожній частині учні записують у стовпчик кіль-

ка справ, які вони вважають особистими або такими, які

мають вирішувати разом з батьками.

Вирішую сам Вирішуємо разом

• З ким товаришувати;

• як одягатися, коли йду

гуляти;

• в якому гуртку чи сек-

ції займатися.

• Яка найпізніша година

повернення додому;

• коли сідати за уроки;

• на що витрачати ки-

шенькові гроші;

• які факультативи відві-

дувати в школі;

• як слідкувати за

здоров’ям.

Заключне слово вчителя.

Не переживайте, якщо в лівій частині спочатку буде за-

мало рядків. Коли батьки побачать, що ви успішно вико-

нуєте записане праворуч, дотримуючись домовленості, вони

не заперечуватимуть проти перенесення цих справ у розряд

«Вирішую сам».

Часто в родинних стосунках немає злагоди через те,

що батьки уявляють вас не такими, якими ви є насправді,

очікують від вас чогось іншого, а ви не справджуєте їхніх

надій. Спробуйте виправити цю ситуацію. Постарайтеся по-

яснити батькам, що ви вже достатньо дорослі і самі здатні

вирішувати, чим і як вам займатись (але не забувайте: і тут

справи важать більше, ніж слова). Наприклад, мама хоче,

щоб ви навчались музики, а ви захоплюєтесь програмуван-

ням. Спробуйте переконати батьків, що займаючись улюб-

леною справою, ви досягнете набагато більших результатів,

і згодом вони пишатимуться вами.

А ще завжди пам’ятайте: ніхто ніколи не любитиме вас

так, як ваші батьки!