ТЕМА 18. Домедична допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість і небезпечність тютюнопаління

Домедична допомога постраждалим від пожеж

Швидкість та якість надання долікарської медичної допомоги визначається підготовленістю осіб, що знаходяться поруч. Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:

• заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;
• якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого цупку тканину;
• тільки-но вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати обгорілу шкіру;
• не зривати одяг з обгорілого тіла, а акуратно розрізати його ножицями та зняти те, що знімається;
• до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту ганчірку.

Найбільш характерними видами ушкодження організму людини під час пожежі є: травматичний шок, термічний опік, ядуха, синці, переломи, поранення.

Забороняється:

• перетаскувати потерпілого на інше місце, якщо йому ніщо не загрожує, а першу долікарську допомогу можна надати на місці. Особливо це стосується переломів, ушкоджень хребта, проникаючих поранень;
• давати воду й ліки постраждалому, що перебуває без свідомості, тому що він може задихнутися;
• видаляти сторонні предмети, що виступають із грудної, черевної або черепної порожнини, навіть якщо здається, що їх можна легко витягти;
• залишати потерпілого, що перебуває без свідомості, на спині, щоб він не захлинувся в разі нудоти, блювоти або кровотечі.

Необхідно:

• якомога швидше викликати «швидку допомогу», точно й виразно описавши місце, де сталося лихо. Якщо ви не впевнені, що вас правильно зрозуміли, дзвінок краще продублювати; до приїзду «швидкої допомоги» спробувати знайти медичного працівника, який зможе надати постраждалому більш кваліфіковану допомогу;
• у випадку, коли зволікання може загрожувати життю потерпілого, слід надати йому першу долікарську допомогу, не забуваючи про головний медичний принцип — «не нашкодь».

Головними заходами надання першої долікарської допомоги є такі.

У разі травматичного шоку:

• обережно покласти потерпілого на спину, у разі блювоти повернути голову набік;
• перевірити, чи є подих, чи працює серце. Якщо немає — почати реанімаційні заходи;
• швидко зупинити кровотечу, іммобілізувати місця переломів;
• дати знеболювальне, за його відсутності — 50–70 г алкоголю;
• у разі пригніченого подиху й серцевої діяльності ввести адреналін, кордіамін, кофеїн.

Забороняється:

• переносити потерпілого без надійного знеболювання, а в разі переломів — шинування;
• знімати прилиплий унаслідок опіку одяг;
• давати пити, якщо потерпілий скаржиться на біль у животі;
• залишати хворого без спостереження.

У разі термічного опіку:

• звільнити обпалену частину тіла від одягу; за потреби розрізати тканину, не здираючи клапті, що пристали до тіла;
• не можна розкривати пухирі, торкатися опікової поверхні руками, змащувати її жиром, маззю та іншими речовинами.

У разі обмежених опіків I ступеню на почервонілу шкіру рекомендується накласти марлеву серветку, змочену спиртом. За обмеженого опіку слід негайно почати охолодження місця опіку (прикривши його серветкою та ПХВ-плівкою) водопровідною водою впродовж 10–15 хв., після чого на уражену поверхню накласти чисту, краще стерильну, не дужу тугу пов’язку, увести знеболювальні засоби (анальгін, баралгін тощо).

У разі великих опіків слід накласти потерпілому пов’язки, напоїти гарячим чаєм, дати знеболювальне й тепло загорнути, після чого терміново доставити його до лікарні. Якщо перевезення постраждалого затримується або триває довго, йому дають пити лужно-сольову суміш (1 чайну ложку кухонної солі та 1/2 чайної ложки харчової соди, розчинені у двох склянках води). Розпочинаючи надання першої долікарської допомоги потерпілому від пожежі, рятувальник повинен чітко уявляти послідовність власних дій у конкретній ситуації. Час відіграє вирішальну роль.

Це важливо знати

Під час горіння виділяються отруйні гази: синильна кислота, фосген та ін., а вміст кисню в повітрі зменшується. Ось чому небезпеку становить не лише й навіть не стільки вогонь, скільки дим і гар від нього. Слід ураховувати й можливі реакції організму людини на збільшення концентрації продуктів горіння:

• чадного газу: 0,01 % — слабкий головний біль; 0,05 % — запаморочення; 0,1 % — непритомність; 0,2 % — кома, швидка смерть; 0,5 % — миттєва смерть;
• вуглекислого газу: до 0,5 % — не впливає; від 0,5 до 7 % — почастішання серцевого ритму, початок паралічу дихальних центрів; понад 10 % — параліч дихальних центрів і смерть.

Шкідливість і небезпечність тютюнопаління

Ще одна причина, яку слід відзначити особливо, — це недбалість під час паління. Курців у нас поки ще багато, звідси й велика ймовірність пожеж. Нерідко можна спостерігати, як окремі люди, запалюючи цигарку, кидають палаючі сірники й недопалки абикуди, палять у заборонених місцях, кладуть недопалки на дерев’яні предмети, поблизу речей, здатних запалитися в разі найменшого зіткнення з вогнем. Спеціально проведені досліди показали, що максимальна температура тліючої цигарки коливається в межах +300…+420 °С, час її тління — 4–8 хв. Цигарка в момент запалення має температуру +310…+320 °С, час тління — 26–30 хв. Спричинивши тління горючого матеріалу, сам недопалок через якийсь час гасне, але утворене ним вогнище тління за сприятливих умов може перетворитися на пожежу. Недопалок, кинутий на деревну стружку, спричиняє її тління. Тепло, що виділяється при цьому, проникає вглиб стружки. Через 2,5–3 год температура піднімається до +410…+470 °С і відбувається запалення. Тліючий недопалок здатний спричинити запалення паперу. Якщо недопалок лежить на поверхні, процес запалення триває 45–50 хвилин. У разі потрапляння недопалка на глибину 5–10 см, він запалюється значно швидше — через 12–35 хв. Приблизно такі самі наслідки виникають у разі потрапляння недопалка в сіно або солому.

Дуже небезпечно палити лежачи в ліжку, особливо в нетверезому стані. Курець засинає, цигарка падає на постіль і починається пожежа. Як правило, у цьому випадку курець отримує дуже сильні опіки або гине.