Тема : Греко-перські війни Мета : Визначити головні причини й розглянути основні події греко-перських війн; розкрити причини утворення Першого Афінського морського союзу, дати оцінку війнам як способу вирішення суперечностей між людьми, продовжити формувати поняття та терміни, розвивати логічне мислення, уміння систематизувати матеріал під час роботи з таблицями, виховувати нетерпиме ставлення до будь-яких насильницьких дій. Хід уроку:
Історичний диктант
-Що таке загарбницькі війни? -Чим, в основному, закінчуються загарбницькі війни для країн-загарбників?
Тема нашого уроку “Греко - ……………. війни». - Для того, щоб повністю визначити тему нашого уроку, пригадайте країну із Передньої Азії, яка була дуже войовничою, її царі прагнули захопити весь світ. Сьогодні на уроці, ми з’ясуємо, чи спрацювало правило загарбницьких воєн для Персії і які наслідки ці війни мали для греків. Проблемне питання: Які наслідки мають загарбницькі війни?
- Визначити причини греко-перських війн У V ст. до н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємо греко-перськими війнами (500-449 рр. до н.е.). У 500 р. до н.е. грецькі міста-держави, що розташовувалися на узбережжі Малої Азії, повстали проти влади своїх тиранів і персів. На чолі повстання стало багате місто Мілет. Перси проти повсталих рушили величезне військо. На заклик про допомогу відгукнулися лише два міста: Афіни, що послали 20 кораблів, і Еретрія – 5 кораблів. Попервах успіх був на боці повсталих. Але боротьба була нерівною. Після шести років опору повстання було придушене. Особливо жорстоко перси розправилися з мілетцями. Храми міста були зруйновані, а населення було віддано в рабство і угнано у глиб Азії. Після повстання Дарій І наказав своєму слузі кожен день нагадувати: „Володарю, пам’ятай про афінян!” Головними причинами війни були: - намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова; - опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії.
Перський цар Дарій розіслав своїх посланців у грецькі міста з вимогою "землі і води". Деякі міста визнали владу персів. Але Афіни і Спарта відмовилися це зробити, вони вбили посланців Персії. Дарій розпочав активну підготовку до походу. Невелика країна, сили якої були подрібнені на десятки ворогуючих між собою полісів, видавалася легкою здобиччю. — Пригадайте , що ми дізналися про Афіни та Спарту і спрогнозуйте, яке місто обрав своєю першою жертвою Афіни чи Спарту.
Стратег — головнокомандувач в армії Стародавніх Афін.
У 490 р. до н.е. за 42 км від Афін на рівнині поблизу Марафона висадилася перська армія. Перський флот не міг перевезти велику армію. На Марафонській рівнині висадилося лише 15 тис. піхоти, переважно стрільців-лучників. Проте вони становили серйозну загрозу для афінян. Єдності між греками не було. Між полісами точилася ворожнеча. Сусідня з Афінами Беотія готова була перейти на бік персів. Це не вважалося в ті часи зрадою, бо греки не усвідомлювали себе як єдиний народ. До того ж в Афінах тривала нескінченна боротьба між аристократією та демосом за політичну владу. Афінська знать прагнула приходу персів. Назустріч їй із десятьма тисячами піхотинців виступив афінський полководець Мільтіад. Він розташував війська таким чином, щоб позбавити персів їх головної сили – кінноти, яка нападала з флангів і змикала їх. Декілька днів стояли перси та греки один проти одного. Греки не хотіли міняти вигідної позиції. Перси сподівалися виманити їх на рівнину, де могла діяти їхня кіннота. Мільтіад зосередив головні сили по боках фаланги. Перси наблизилися до греків і почали атакувати їх градом стріл. Назустріч рушила зімкнута група гоплітів, спочатку кроком, потім бігом, щоб швидше подолати простір, що був під обстрілом. Перший удар збив персів на землю, але потім вони почали тіснити греків, центр фаланги прогнувся. Противник уже готувався святкувати перемогу, але обидва боки грецького строю висунулися вперед і зімкнули перське військо з флангів.
Грецький посланець поніс до афінян радісну звістку. Без перепочинку він здолав відстань від Марафону до Афін, не знімаючи обладунків. Повідомивши громадян про перемогу, він помер на місці від перевтоми. Його звали Фіддіпід, він був переможцем Олімпійських ігор з бігу в обладунках. Відтоді на честь героя атлети на Олімпійських іграх змагаються з бігу на дистанцію, яку пробіг той вісник, — 42 км 192 м. Цей вид змагань так і зветься — марафон.
— На вашу думку, чи вирішила Марафонська битва конфлікт Греції та Персії? Відповідь обґрунтуйте.
Через десять років після Марафонської битви перси розпочали новий похід проти греків. На чолі перського війська стояв Ксеркс, син Дарія. Ксеркс казав: "Ми накладемо ярмо рабства як на винних перед нами, так і на невинних". Навесні 480 р. до н.е. Ксеркс із військом переправився з Азії в Європу через протоку Геллеспонт
Учням пропонується опрацювати два уривки з "Історії" Геродота
..Шановні афіняни! Тепер має початися рішуча боротьба, від якої залежить або свобода, або неволя Еллади. Ми прийняли рішення, що нам треба оборонятися якомога краще і допомагати один одному. Тепер, коли вся перська кіннота накинулась на нас, буде справедливим, щоб ви прийшли на допомогу загонові, який найбільше потерпає від нападів ворога. Проте, коли станеться так, що ви не зможете прийти на допомогу, то пришліть своїх лучників. Ми знаємо, що протягом цієї війни ви воюєте завзятіше за всіх і зважите на наше прохання". Запитання: . — Поясніть вчинок Ксеркса. — Про які людські якості перського царя свідчить цей уривок? — Хто такий Павсаній? — З яким проханням полководець звертається до афінян?
Більшість грецьких міст-держав об'єдналася в єдиний союз, його очолила Спарта. Загалом 31 держава брала участь у спільній боротьбі проти персів. Кожна з них давала своїх воїнів та свої кораблі в спільну армію та флот. Ксеркс направив посланців до греків з вимогою скласти зброю. Спартанський цар Леонід відповів: "Прийди і візьми". Тоді посланець, сподіваючись налякати греків чисельністю перського війська, сказав: "Наші стріли і дротики закриють вам сонце". Леонід відповів: "Ну що ж, ми будемо битися в затінку". Військо під командуванням спартанського царя Леоніда розташувалося у вузькому Фермопільському проході. Цей прохід з'єднував Північну і Середню Грецію. Грецькі війська, таким чином, закрили шлях в Середню Грецію. Ксеркс підійшов до Фермопіл і став поруч з проходом. Чотири дні противники не починали військових дій. На п'ятий день Ксеркс наказав атакувати прохід. Наступ відбірного перського війська не мав успіху. Захисники Фермопіл використовували тактику виманювання сил противника і винищування невеличкими групами. Вони удавали, що відступають, і заманювали частини перського війська в міжгір'я, вступаючи з ними в рукопашний бій. Атаки противника були безуспішними. Два дні тривали запеклі бої. Перси не могли нічого вдіяти грекам. Вночі третього дня зрадник провів персів у тил грецького війська. Леонід наказав відступити всім союзникам, крім спартанців. Мужньо билися триста спартанців на чолі з Леонідом. Всі вони загинули, захищаючи рідну землю. . Пізніше греки знайшли й поховали тіла Леоніда та його воїнів. Над їхньою могилою було споруджено скульптуру — пораненого лева, а поет Симонід із Кеосу написав на їхню честь вірші, які викарбувані на могильній плиті: Що ми загинули, та не зганьбили честі.
Ще після Марафонської битви Фемістокл, який прагнув перетворити Афіни на морську державу, переконав народні збори спрямувати державні кошти на спорудження військового флоту. За десять років миру афіняни збудували 200 трієр. - Охарактеризувати Саламінську битву за планом: 1. Коли відбулась битва? 28 вересня 480 р. до н.е. сталася важлива морська битва поблизу острова Саламін. З боку греків в ньому брало участь 370 кораблів, 200 з яких належали афінянам. З боку персів – 700 кораблів. Грецькі кораблі (трієри) мали по три ряди весел з кожного боку, були легкими та рухливими в порівнянні з важкими і неповороткими кораблями персів. Афінський полководець Фемістокл розраховував заманити перські кораблі у найбільш вузьке місце протоки і там дати бій. Для цього треба було зробити вигляд, що його флот відступає. Перси піддалися на цю хитрість і перейшли у наступ. Цар Ксеркс спостерігав за битвою, сидячи вгорі на троні в оточенні своєї свити. Відступаючи, грецький флот заманив противника у найвужче місце протоки. Тут перси не могли зберегти свій стрій і почався розлад у діях. В них не було простору для маневру. їхні незграбні кораблі стикалися один з одним, сідали на мілину. Грецькі моряки були добре обізнані з місцевістю, їхні кораблі – більш маневрові і швидкі. Перси почали відступати. Греки, переслідуючи їх, зімкнули фланги й обхопили кільцем відступаючого противника. У цій битві перський флот втратив понад 200 кораблів. Після поразки в Саламінській битві Ксеркс залишив більшу частину армії в Греції, а сам з флотом відправився до Малої Азії.
Доля героя Саламінської битви виявилась трагічною. Фемістокл був запідозрений у зрадницьких відносинах з перським царем. Не чекаючи покарання Фемістокл тікає в Персію, де знайшов притулок у колишніх своїх ворогів. Завдяки своєму розуму і хитрості він увійшов у довіру до перського царя і зажив на чужині у розкоші і задоволеннях. Але коли цар зажадав від нього очолити новий похід проти греків, Фемістокл прийняв отруту, щоб не зраджувати батьківщині.
В 479 р. до н.е. об'єднані війська греків зійшлися у двобої із залишками перського війська поблизу міста Платеї. Саме Платейська битва відіграла вирішальну роль у греко-перських війнах. Здобувши перемогу, греки остаточно розгромили противника і вигнали його з Греції. Битви при Саламіні і Платеях поклали край походам персів у Європу. Грека настільки повірили у свої сили, що самі перейшли у наступ проти персів. У продовж наступних 30 років вони відвойовували у персів острови і береги Егейського моря, здійснювали рейди на Кіпр і в Єгипет. Вирішальним у переході греків у наступ стало створення могутнього флоту. Поступово керівництво над флотом грецьких держав перейшло до Афін.
— На вашу думку, які взаємовідносини складаються між грецькими полісами після завершення греко-перських війн? На основі цього в 478-477 р. до н.е. виник Делоський союз (згодом його назвали Перший афінський морський союз за домінування в ньому Афін). Афіни, як одна з наймогутніших держав Еллади, поступово привласнили спільну скарбницю союзу і стали поводитися з союзниками як зі своїми підданими: ставили до влади потрібних правителів, чинили суд тощо. На кінець греко-перських війн союз об’єднував більше 400 грецьких полісів. Греко-перські війни завершились у 449 р. до н.е. Сторони уклали між собою мир („Каліїв мир”). За цим миром Персія утримала за собою Кіпр, проте відмовилася від островів і малоазійського узбережжя Егейського моря. Персидському флоту було заборонено з’являтися в Егейському морі.
— Пригадайте, які грецькі країни очолювали боротьбу проти Персії? — Подумайте, як змінилося становище Персії після поразки у греко-перських війнах? — Поміркуйте, в чому була перевага Греції над Персією? В чому виявились прорахунки Дарія І ?
Проблемне питання: Які наслідки мають загарбницькі війни
Для Греції війна мала величезні наслідки. Так, Афіни вийшли з війни могутньою морською державою, главою Делоського союзу. В Афінах остаточно утвердилася демократія. Було дано поштовх господарському розвитку Афін та всій Греції. В той же час став набирати силу конфлікт зі Спартою, яка не бажала бачити Афіни домінуючою силою в Елладі.
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Переглядів: 517 | |
Всього коментарів: 0 | |