Естетики Візантійського мистецтва

 

 

 

Досягнення візантійської культури – Основні досягнення візантійського мистецтва, коротко про своєрідність культури Візантії

 

Візантійська культура

Візантійська культура – це культура періоду європейського середньовіччя, яка склалася після поділу Римської імперії на Західну і Східну. Вона представляла собою спадщина Давньої Греції, одночасно ввібрала в себе багато чого з культур східних народів, що населяли територію Візантії.

Візантійська культура не має певних територіальних і часових меж. Історики вважають початком розвитку візантійської культури – період заснування Константинополя в 330 році, завершення – захоплення імперії османськими військами. Після 1456, коли імперію знищили турки, традиції візантійського мистецтва продовжували своє існування на Русі, в Сербії, Грузії, Болгарії. Найвищої точки величі і могутності розвиток візантійської культури досягло в IX сторіччя.

Розвиток візантійської культури відбувалося в процесі еволюції візантійського суспільства від античності до середньовіччя, боротьби язичницької та християнської ідеологій, в результаті якої християнські традиції стали ідеологічною основою візантійської культури.

Особливості Візантійської культури
Візантійська культура – це особливий, оригінальний і самобутній тип культури. Самобутність її полягає в тому, що вона дуже відрізняється від середньовічної культури Європи особливими елементами східних цивілізацій. Разом з тим їй не були чужі деталі мусульманської і античної культури. Візантійська культура орієнтувала людини на ідеальний, в якій – то ступеня ірраціональний світ вищої істини. Це пояснюється домінантною роллю релігії в житті візантійського суспільства.

Такі особливості культури не могли не вплинути на візантійське мистецтво. Візантійська культура подарувала світу свій власний художній феномен. Основними відмінностями візантійського художнього стилю було те, що в ньому не намагалися відтворити відображення навколишнього світу, а саме художня творчість був засобом самовираження автора. Художники в першу чергу були своєрідними провідниками духовності. Вони втілювали вищий божественний світ на полотнах.

Вплив і роль Візантійської культури
Візантійська культура справила величезний вплив на культуру Київської Русі. Після хрещення Русі, Візантія стала в якійсь мірі об’єктом для наслідування. У тому числі і Візантійська культура була повністю запозичена як основа у становленні власної культури. Нестор Літописець у «Повісті временних літ» писав про візит князя Володимира в Константинополь. Князь був вражений красою, величчю і естетичним наповненням візантійських храмів і повернувшись додому, негайно почав будівництво таких же в Київській Русі. Візантійська культура подарувала світові, і зокрема Русі, мистецтво іконопису.

В історії європейської та світової культури візантійська культура грала дуже важливу і помітну роль не тільки тому, що стала логічним історичним продовженням греко-римської античності, але і була своєрідним синтезом західної і східної духовної основи. Вона зробила вирішальний вплив на формування і розвиток культур країн південної і східної Європи.

« Візантія і слов’янський світ

Освіта слов’янських держав »

moyaosvita.com.ua

Візантія і візантійська імперія: історія, релігія, культура, мистецтво | Мандрівки часом

Де знаходиться Візантія

• Історія Візантії

 

• Падіння Візантії

 

• Культура Візантії

 

• Релігія Візантії

 

• Мистецтво Візантії

 

• Византія, видео

Той великий вплив, який справила в епоху похмурого середньовіччя Візантійська імперія на історію (а також релігію, культуру, мистецтво) багатьох європейських країн (включаючи нашу) важко охопити в рамках однієї статті. Але ми все ж спробуємо це зробити, і максимально розповісти вам про історію Візантії, її побут, культуру і багато чому іншому, одним словом, з допомогою нашої машини часу відправити вас у часи найвищого розквіту Візантійської імперії, отже влаштовуйтеся зручніше і поїхали.

Де знаходиться Візантія

Але перш ніж вирушити в подорож у часі, спершу давайте розберемося з переміщенням у просторі, і визначимо де ж знаходиться (точніше знаходилась) Візантія на карті. Насправді в різні моменти історичного розвитку кордони Візантійської імперії постійно змінювалися, розширюючись в моменти розвитку і скорочуючись в періоди занепаду.

Наприклад, на цій карті Візантія показана в період свого розквіту і як ми бачимо в ті часи вона займала всю територію сучасної Греції і Туреччини, частину території сучасної Болгарії та Італії і численні острови в Середземному морі.

В епоху правління імператора Юстиніана територія Візантійської імперії була ще більше, і влада візантійського імператора простягалася також на Північну Африку (Лівію та Єгипет), Близький Схід (у тому числі славне місто Єрусалим). Але поступово їх звідти почали витісняти спочатку перси, з якими Візантія протягом століть перебувала у стані перманентної війни, а потім і войовничі арабські кочівники, які несли у своїх серцях знамена нової релігії – ісламу.

А тут на карті показано володіння Візантії в момент її занепаду, в 1453 році, як бачимо в цей час її територія скоротилася до Константинополя з навколишніми територіями та частини сучасної Південної Греції.

Історія Візантії

Візантійська імперія є спадкоємицею іншої великої імперії – Римської. В 395 році, після смерті римського імператора Феодосія І відбувся поділ Римської імперії на Західну і Східну. Поділ цей був викликаний політичними причинами, а саме у імператора було два сина, і ймовірно, щоб нікого з них не обділити старший син Флавій став імператором Східної римської імперії, а молодший син Гонорій – відповідно імператором Західної римської імперії. Спершу поділ цей був чисто номінальним, і в очах мільйонів громадян наддержави античності це була все та ж одна велика Римська імперія.

Але як ми знаємо поступово Римська імперія стала хилитися до своєї загибелі, чому в чималому ступені сприяли як падіння моралі в самій імперії, так і хвилі войовничих варварських племен, що то і діло нападали на межі імперії. І ось вже в V столітті Західна римська імперія остаточно занепала, вічне місто Рим було захоплене і розграбоване варварами, епосі античності прийшов кінець, настало середньовіччя.

Але Східна римська імперія завдяки щасливому збігу обставин вціліла, центр її культурного і політичного життя сконцентрувався навколо нової столиці імперії Константинополя, який став в середні віки найбільшим містом в Європі. Хвилі варварів пройшли стороною, хоча, зрозуміло, теж мали свій вплив, але наприклад, від лютого гунського завойовника Аттіли правителі Східної римської імперії розсудливо вважали за краще відкупитися золотом, ніж воювати. Та й руйнівний порив варварів був спрямований саме на Рим і Західну римську імперію, що врятувало Східну імперію, з якої після падіння Західної імперії в V столітті і утворилася нова велика держава Візантія або Візантійська імперія.

Хоча населення Візантії і складалося переважно з греків, вони завжди відчували себе спадкоємцями Римської імперії і називали відповідно – «ромеями», що по-грецьки означає «римляни».

Вже з VI століття за правління блискучого імператора Юстиніана і його не менш блискучої дружини Феодори (на нашому сайті є цікава стаття про цю «першу леді Візантії», переходьте за посиланням) Візантійська імперія починає потихеньку відвойовувати території зайняті в свій час варварами. Так візантійцями у варварів лангобардів були захоплені значні території сучасної Італії, що колись належали Західній римській імперії, влада візантійського імператора простягається і в північну Африку, тамтешнє місто Олександрія стає важливим економічним і культурним центром імперії в цьому регіоні. Військові походи Візантії простягаються і на Схід, де протягом кількох століть йдуть безперервні війни з персами.

Саме географічне положення Візантії, що розкинула свої володіння відразу на трьох континентах (Європі, Азії, Африці) зробило з Візантійської імперії своєрідний місток між Заходом і Сходом, країною, в якій змішалися культури різних народів. Все це наклало свій відбиток на суспільне і політичне життя, релігійно-філософські ідеї і звичайно ж мистецтво.

Умовно історію Візантійської імперії історики поділяють на п’ять періодів, приведемо їх короткий опис:

• Перший період розквіту імперії, її територіальних експансій за імператорів Юстиніана і Іраклія тривав з V по VIII століття. У цей період відбувається активний світанок візантійської економіки, культури, військової справи.
• Другий період почався з правління візантійського імператора Лева III Ісавра, він тривав з 717 по 867 рік. У цей час імперія з одного боку досягає найбільшого розвитку своєї культури, але з іншого він супроводжується численними заворушеннями, в тому числі релігійними (іконоборством), про що напишемо детальніше далі.
• Третій період характеризується з одного боку закінченням смут і переходу до відносної стабільності, з іншого постійними війнами з зовнішніми ворогами, він тривав з 867 по 1081 рік. Цікаво, що в цей період Візантія активно воює зі своїми сусідами болгарами і нашими далекими предками, русичами. Так, саме на цей період припадають походи наших Київських князів Олега (Віщого), Ігоря, Святослава на Царгород (як на Русі називали столицю Візантії Константинополь).
• Четвертий період почався з правління династії Комнінів, перший імператор Олексій Комнін зійшов на візантійський престол у 1081 році. Також цей період відомий як «Комнінське відродження», назва говорить сама за себе, в цей період Візантія відроджує свою культурну і політичну велич, що дещо поблякла після смут та постійних воєн. Комніни виявилися мудрими правителями, вміло балансуючи в тих непростих умовах, в яких опинилася Візантія в той час: зі Сходу кордони імперії все активніше тіснили турки-сельджуки, з Заходу дихала католицька Європа, яка вважала православних візантійців відступниками та єретиками, що не набагато краще за невірних мусульман.
• П’ятий період характеризується занепадом Візантії, який призвів, в результаті, до її загибелі. Він тривав з 1261 року по 1453 рік. У цей період Візантія веде відчайдушну і нерівну боротьбу за виживання. Османська імперія, нова, на цей раз мусульманська наддержава середньовіччя, остаточно змела Візантію.

Падіння Візантії

Які ж основні причини падіння Візантії? Чому імперія, яка володіла такими великими територіями і такою могутністю (як військовою, так і культурною) впала? В першу чергу найважливішою причиною стало посилення Османської імперії, по суті, Візантія стала однією з перших жертв, згодом османські яничари та сипахи чимало нервів потріпають і багатьом іншим європейським народам, дійшовши навіть до Відня у 1529 році (звідки їх виб’ють тільки об’єднаними зусиллями австрійські та польські війська короля Яна Собеського).

Але крім турків Візантія мала і ряд внутрішніх проблем, постійні війни виснажили цю країну, багато територій, якими вона володіла в минулому, виявилися втраченими. Позначився і конфлікт з католицькою Європою, що вилився в четвертий хрестовий похід, спрямований не проти невірних мусульман, а таки проти візантійців, цих «неправильних православних християн-єретиків» (з точки зору католиків-хрестоносців, звісно). Чи варто говорити, що четвертий хрестовий похід, результатом якого стало тимчасове завоювання Константинополя хрестоносцями і утворення так званої «Латинської республіки» був ще однією важливою причиною подальшого занепаду і падіння Візантійської імперії.

Також падінню Візантії чимало сприяли й численні політичні смути, що супроводжували заключний п’ятий етап історії Візантії. Так, наприклад, візантійський імператор Іоанн Палеолог V, який правив з 1341 по 1391 роки, скидався з престолу цілих три рази (цікаво, що спершу своїм свекром, потім сином, потім онуком). Турки ж вміло використовували інтриги при дворі візантійських імператорів у своїх корисливих цілях.

У 1347 році по території Візантії прокотилася найстрашніша епідемія чуми, чорної смерті, як називали цю хворобу в середні віки, епідемія забрала приблизно третину жителів Візантії, що стало ще однією причиною послаблення і падіння імперії.

Коли стало зрозуміло, що турки от-от зметуть Візантію, остання стала знову шукати допомоги у Заходу, але з католицькими країнами, а також римським папою відносини були більш ніж натягнуті, на допомогу прийшла тільки Венеція, чиї купці вигідно торгували з Візантією, а в самому Константинополі був навіть цілий венеціанський купецький квартал. В цей же час Генуя, що була торговим і політичним противником Венеції, навпаки всіляко допомагала туркам і була зацікавлена в падінні Візантії (в першу чергу з метою доставити проблем своїм торговим конкурентам венеціанцям). Одним словом, замість того, щоб згуртується і допомогти Візантії встояти під ударом турків-османів, європейці переслідували свої особисті інтереси, жменька венеціанських солдатів і добровольців, все-таки відправлена на допомогу осадженому турками Константинополю вже нічим зарадити не могла.

Облога Константинополя турками.

29 травня 1453 року давня столиця Візантії, місто Константинополь впав (згодом був перейменований турками в Стамбул), разом з ним впала і колись велика Візантія.

Культура Візантії

Культура Візантії є продуктом змішання культур багатьох народів: греків, римлян, євреїв, вірмен, єгипетських коптів і перших сирійських християн. Найяскравішою частиною візантійської культури є її антична спадщина. Багато традицій часів античної Греції збереглися і трансформувалися у Візантії. Так розмовною письмовою мовою громадян імперії була саме грецька. Міста Візантійської імперії зберегли грецьку архітектуру, устрій візантійських міст, знов-таки був запозичений з античної Греції: серцем міста була агора – широка площа, на якій відбувалися народні збори. Самі міста були рясно прикрашені фонтанами та статуями.

Кращі майстри та архітектори імперії зводили палаци візантійських імператорів у Константинополі, найзнаменитішим серед них є Великий імператорський палац Юстиніана.

Залишки цього палацу на середньовічній гравюрі.

У візантійських містах активно продовжували розвиватися античні ремесла, шедеври тамтешніх ювелірів, майстрів, ткачів, ковалів, художників, цінувалися по всій Європі, майстерність візантійських майстрів активно переймали представники інших народів, зокрема слов’яни.

Велике значення в громадському, культурному, політичному та спортивному житті Візантії мали іподроми, де проходили перегони на колісницях. Вони для ромеїв були приблизно тим же, чим для багатьох сьогодні є футбол. Були навіть свої, кажучи сучасною мовою фан-клуби вболівальників за ту чи іншу команду колісничих гончих. Подібно тому, як сучасні футбольні фанати ультрас, що вболівають за різні футбольні клуби час від часу влаштовують бійки і колотнечі між собою, також великими охочими до цієї справи були і візантійські фанати гонок на колісницях.

Але крім просто заворушень, різні угруповання візантійських фанатів, мали і сильний політичний вплив. Так одного разу рядова бійка вболівальників на іподромі призвела до найбільшого в історії Візантії повстання, відомого під назвою «Ніка» (буквально «перемагай», таким було гасло повсталих фанатів). Повстання вболівальників «Ніка» ледь не призвело до повалення імператора Юстиніана. Лише завдяки рішучості його дружини Феодори і підкупу лідерів повстання, його вдалося придушити.

Іподром в Константинополі.

В юриспруденції Візантії безроздільно панувало Римське право, що дісталася у спадщину від Римської імперії. Причому саме у Візантійській імперії теорія римського права отримала свою остаточну форму, були сформовані такі ключові поняття як закон, право, звичай.

Економіка у Візантії також багато в чому була обумовлена спадщиною Римської імперії. Кожен вільний громадянин платив у казну податки зі свого майна і трудової діяльності (подібна податкова система практикувалася і в стародавньому Римі). Високі податки часто ставали причиною масових невдоволень, а то і смут. Візантійські монети (відомі як ромейська монета) оберталися по всій Європі. Ці монети були дуже схожі на римські, але візантійські імператори зробили лише ряд незначних змін. Перші монети, які стали чеканитися в країнах західної Європи, в свою чергу були наслідуванням ромейських монет.

Так виглядали монети у Візантійській імперії.

Великий вплив на культуру Візантії мала, звичайно ж, релігія, про що читайте далі.

Релігія Візантії

У релігійному плані Візантія стала центром православного християнства. Але перед тим, саме на її території утворилися найчисленніші громади перших християн, які вельми збагатили її культуру, особливо в частині будівництва храмів, а також у мистецтві іконопису, яке зародилося саме у Візантії.

Поступово християнські храми стали центром суспільного життя візантійських громадян, відтіснивши в цьому плані античні агори та іподроми з їх буйними фанатами. Монументальні візантійські церкви, побудовані в V-X століттях, поєднують у собі як античну архітектуру (в якої християнські зодчі багато чого запозичили) так і християнську символіку. Самим прекрасним храмовим творінням в цьому плані з повним правом може вважатися церква святої Софії в Константинополі, перетворена згодом в мечеть.

Мистецтво Візантії

Мистецтво Візантії було нерозривно пов’язане з релігією, і найпрекраснішим, що воно дало світу, було мистецтво іконопису і мистецтво мозаїчних фресок, якими прикрашалися багато храмів.

Правда з іконами була пов’язана одна з політично-релігійних смут в історії Візантії, відома як Іконоборство. Так називалася релігійно-політична течія у Візантії, яка вважала ікони ідолами, а отже такими, що підлягають винищенню. У 730 році імператор Лев ІІІ Ісавр офіційно заборонив шанування ікон. В результаті тисячі ікон, а також мозаїк були знищені.

Згодом влада змінилася, в 787 році на трон зійшла імператриця Ірина, яка повернула назад шанування ікон, і мистецтво іконопису відродилося з колишньою силою.

Художня школа візантійських іконописців задала традиції іконопису для всього світу, в тому числі великим був її вплив і на мистецтво іконопису Київської Русі.

Візантія, відео

І на завершення цікаве відео про Візантійську імперію.