Ситуація в Іспанії після Першої світової війни. Гро­мадянська війна 1936 ~ 1939 рр. Встановлення диктатури Ф. Франко

Мета : ознайомити учнів з навчальним матеріалом; формувати навички оцінки подій та явищ; розвивати логічне мислення, навички зіставлення процесів і явищ сприяти громадському вихованню школя­рів.

Обладнання: мультимедійна презентація, відео сюжети, учнівські сторінки

ДОДАТОК Учнівська сторінка

Хід уроку:

1. Організація навчальної діяльності.
2. Перевірка домашнього завдання.

Історична розминка

1. НСДАП була утворена у.. 1920
2. Пивний путч – це…. Фашистський заколот, який відбувся 8-9 листопада 1923 року в Мюнхені,
3. ЗО січня 1933 р. президент Гінденбург призначив Гітлера ...
4. Коричневосорочечниками називали загони СА чи СС?
5. У ніч на 10 листопада 1939 р. нацистами було організовано єврейський погром, що дістав назву
6. Поясніть суть понять:«ніч довгих ножів», юдофобія, антисемітизм, Голокост.

Перевір себе

Назвати причини приходу фашистів до влади

Для допитливих і уважних

(Перевірка результатів таблиці)

3. Етап орієнтації

(Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією слайдів) <

3. • • • Іспанія брала участь у війні?
       • Чи могли її оминути зміни, які відбулися в світі?
       • До табору яких країн примкнула Іспанія: демократичного чи тоталітарного?
4. Етап визначення мети.
5. Етап проектування.

Проблемне питання Чому було встановлено диктатуру Франко?

6. Етап організації і виконання плану роботи

• • Слово вчителя

У роки Першої світової війни Іспанія зберігала нейтралі­тет. Війна викликала зростання попиту на іспанські товари та сприяла піднесенню промислового й сільськогосподарсь­кого виробництв. Активний зовнішньоторговельний баланс забезпечив значне (у 4 рази) збільшення золотого запасу. Але з закінченням світової війни іспанська промисловість утра­тила вигідну кон'юнктуру на світовому та внутрішньому ринках.

• • Робота із мультимедійними слайдами

- На основі слайдів визначити складності ситуації в Іспанії після І Світової війни і записати їх до зошитів.

- Якою була частка населення Іспанії?

• Робота з підручником

- Визначити, які рухи та партії існували в Іспанії?

• Прогнозована діяльність

- До чого могла привести така ситуація?

• Робота з ОК «Політична ситуація в Іспанії» (Учнівська сторінка)

1 етап 1923 р.- державний переворот Мігеля Прімо де Рівери, встановлення військово – монархічної диктатури (хунти), яка проіснувала до 1930 року, закінчившись відставкою диктатора.

2 етап Революція 1931 -1936 року

1933 рік –син колишнього диктатора Хосе-Антоніо Прімо де Рівера створює фашистську партію Іспанську фалангу

1936 рік –Утворення уряду Народного фронту

3 етап Громадянська війна 1936 -1939 року.

1939 рік – встановлення диктатури Ф. Франко

• Розповідь вчителя

Улітку 1921 р. в Іспанії розпочалася гостра політична криза. Вона була викликана поразкою іспанських військ у Марокко від повсталих племен (Республіка Ріф). Правлячі партії та; король утратили довіру населення. Наприкінці 1920 р. почала набирати сили течія, що закликала до створення уряду "твердої руки".

Державний переворот готувався майже відкрито. У цих умовах король не перешкоджав проведенню держав­ного перевороту, що його здійснив 13 вересня 1923 р. генерал Мігель Прімо де Рівера.

Прімо де Рівера утворив військову директорію (хунту), яка за­ступила уряд, розпустив кортеси (парламент), ввів надзвичайний стан, призупинив дію конституції. Король Альфонс XIII заявив Прімо де Рівері, який прибув до Мадрида: "Дай, Боже, тобі щастя. Вручаю тобі владу"..

Владу на місцях було передано військовим губернаторам. Диктатура оголосила своєю метою «онов­лення» Іспанії. Але оновлення вилилося у фашизацію суспільства за зразком Італії. Прагнучи привернути на свій бік широкі маси трудя­щих, Прімо де Рівера заснував фашистську партію "Патрі­отична спілка" й запровадив корпоративну систему (яку запозичив у Муссоліні), покликану створити подобу єдно­сті іспанського суспільства. Проводилась насильна іспанізація каталонців і бас­ків. У зовнішній політиці було взято курс на відновлення «Великої Іспанії».

Стабілізація економічного становища на певний час зміцнила військово-монархічний режим. У 1925 р. Прімо де Рівера замінив військове правління цивільним, але сутність режиму від цього не змінилася. Позитивним здобутком режиму стало забезпечення від­носного соціального миру і стабільного становища робітників. Це було досягнуто завдяки співробітництву з профспілками. Але поча­ток економічної кризи 1929—1933 рр. підірвав опору диктатури. Жорстокий і марнославний, донжуан і азартний картяр, генерал налаштував проти себе не лише рядових громадян, а й іспанську еліту. Від нього відвернулася навіть армія, і 28 січня 1930 р. Прімо де Рівера подав у відставку. У країні розгорнувся масовий рух за встановлення респу­бліки. 12 грудня 1930 р. сталася невдала спроба повалити монархію. Повсталих та організаторів було заарештовано.

• Робота з ОК «Причини падіння диктатури Прімо де Рівери (Учнівська сторінка)
  • неспроможність диктатури вирішити численні еконо­мічні, соціальні, національні, релігійні проблеми, що постали перед Іспанією;
  • незадоволення різних верств населення диктатурою;
  • погіршення економічного становища;
  • втрата підтримки командувачів військових округів;
  • не було проведено обіцяних реформ.

• Робота в групах (Учнівська сторінка)

1 група Охарактеризувати початок революції та діяльність уряду М. Асанья ст.. 162

2 група Дати характеристику утворенню та організації Іспанської фаланги .ст. 162

3 група З’ясувати як було утворено Народний фронт та його реформи ст..163

• Робота з документом «Вимоги мітингу, організованого Народним фронтом 29 лютого 1936 р.»

Запитання: Які вимоги мітингуючи збігаються із положеннями програми Народного фронту у Франції?

1. Відновлення на роботі всіх робітників і службовців, звільнених за участь у страйках або політичних рухах починаючи з 1934 р., і відшкоду­вання завданих їм збитків.

2. Поширення амністії на тих політичних в'язнів, яких було засуджено як кримінальних злочинців.

3. Притягнення до відповідальності винних у самоуправстві під час при­душення повстання 1934 р.; покарання всіх представників військових і ци­вільних властей, винних у жорстокій поведінці з політичними в'язнями.

4. Звільнення з армії офіцерів — ворогів республіканського режиму.

5. Розроблення програми громадських робіт із метою боротьби проти без­робіття.

6. Розпуск і роззброєння фашистських банд, які є небезпечними для де­мократичного розвитку країни.

• Перегляд відеосюжету.

• Розповідь вчителя, яка супроводжується схемою.

Помилки уряду Народного фронту:

• уряд не вжив заходів для роззброєння реакційних сил;

• на відповідальних військових посадах залишилися ре­акційні генерали, які користувалися підтримкою фі­нансових магнатів, земельної аристократії та вищого духовенства;

• погіршилося економічне становище, що спричинило антиурядові виступи робітників і селян.

Приводом до громадянської війни ста­ли події 13 липня 1936 р., коли у відповідь на вбивство в Мад­риді офіцера було забито депутата-монархіста X. Кальво Сотело.

17 липня в іспанському Марокко група вищих іспанських військовиків під орудою генералів Мола та Санхурхо повстали проти уряду Народного фронту Наступного дня він поширився на інші райони Іспанії.

20 липня внаслідок авіакатаст­рофи Санхурхо загинув і у вересні військова хунта проголосила своїм вождем генерала Франсіско Франка, який проголосив мету заколоту: створити «тоталітарну державу, соціальний мир і за­гальне процвітання». Радіостанція м. Сеута передала умовний сигнал: «Над усією Іспанією без­хмарне небо», який слугував наказом до виступу заколотників по всій країні.

На бік заколотник: перейшло 80 % складу іспанської армії (із 20 тис, офіцерів на боці республіки лишилося лише 500), але авіація і флот залишилися вірні ми республіці. У країні почалася громадянська війна,

• ЩО таке громадянська війна?

Війна спричинила гостру міжнародну кризу і яку п'ять років по тому Ф. Франко назвав «першою битвою за новий порядок». Західні демократії, побоюючись появи на політичній карті Європи ще одного тоталітарного режиму, вважали за краще зберегти в Іспанії законний уряд. Уряди цих держав посилалися на міжнародне право, яке забороняло втручання у внутрішні справи інших держав. Вони враховували і свій досвід у Росії, де їхня збройна інтервенція та підтримка антибі­льшовицьких сил мали зворотний результат. На пропозицію британського міністра А. Ідена 27 країн ого­лосили про політику невтручання в іспанський конфлікт, а на початку вересня в Лондоні було утворено Комітет із невтручан­ня. Проте невдовзі стало очевидним, що тоталітарні країни - Німеччина, Італія й СРСР не мали наміру перебувати осторонь.

Найактивнішим «втручальником» був Б. Муссоліні, який майже відразу відправив на допомогу Ф. Франко 20 військових літаків. Його підтримав А. Гітлер. Згодом 200 тис. італійських і німецьких військ узяли участь у війні на боці франкістів. СРСР сформував інтербригади. Інтербригади — добровольчі збройні формування в складі республікан­ської армії.

Якщо пропаганда однієї сторони представляла цю війну як «боротьбу з силами фашизму і реакції», то з іншого боку це бачилося як «хрестовий похід проти червоних орд».

Франко, на відміну від Муссоліні і Гітлера, був християнином-католиком, через що у відносинах між ними згодом і виникла тріщина.

Отже, Іспанія ставала яблу­ком розбрату між західними демократіями, з одного боку, й тоталітарними державами - з іншого. Початок заколоту відразу поставив перед республіканським уря­дом завдання організувати опір франкістам. Складність полягала в тому, що іспанська промисловість не виробляла багатьох видів вій­ськової техніки і спорядження. Не вистачало підготовлених війсь­кових кадрів.

У 1936—1937рр. основні бойові дії точилися навколо Мадрида, але всі наступи франкістів було відбито. Не допомогла їм і «п'ята колона» (таємні прихильники заколотників) в самій столиці. Після невдалої спроби франкістів захопити Мадрид Німеччина, Італія, Пор­тугалія почали відкриту інтервенцію, увівши в країну свої війська (німецький легіон «Кондор», італійський Експедиційний корпус, португальські війська тощо, загалом близько 200 тис. осіб). Спроба італійського корпусу завдати удару з північного заходу по військах республіканців, які обороняли Мадрид, виявилася невдалою. Під мі­стечком Гвадалахара в березні 1937р. італійський корпус було роз­громлено.

Після цієї поразки основні зусилля франкісти зосередили в Катало­нії. Спроба армії республіканців розірвати блокаду наступом у липні 1938 р. успіху не мала. На початку 1939р, Каталонію було захоплено. Територія, контрольована республіканця­ми, виявилась ізольованою від Франції.

27 лютого 1939р. Англія та Франція розірвали дипломатичні відносини з республіканським урядом і визнали уряд Франко. Опи­нившись у міжнародній ізоляції, Сталін фактично покинув своїх союзників, 6 березня 1939 р. командувач оборони Мадрида полковник Касадо здійснив переворот, повалив республіканський уряд і вступив у переговори з Франко. Спробу комуністів підняти повстання було придушено. На територію, контрольовану республіканцями, вступили франкістські війська. 28 березня 1939 р. беззастережно капітулював Мадрид, а 1 квітня Ф. Франко оголосив: «Війну закінчено».В Іспанії було встановлено диктатуру генерала Франко (березень 1939 – листопад 1975 року). У країні на довгі роки встановилася авторитарна диктатура. Відразу після завершення громадянської війни Ф. Франко за­провадив жорстокий терор. Лише за один рік - з квітня 1939 по березень 1940 р. - було страчено близько 100 тис., а ще 2 млн чоловік було кинуто до в'язниць та концтаборів.

• Робота з документами

- З’ясувати відношення Сталіна та Гітлера до подій і Іспанії.

З телеграми Й. Сталіна ЦК Компартії Іспанії

«Трудящі Радянського Союзу виконують лише свій обов'язок, надаючи посильну допомогу революційним масам Іспанії. Вони віддають собі звіт, що звільнення Іспанії від гніту фашистських реакціонерів не є приватною справою іспанців, а справою всього передового і прогресивного людства», (Правда. - 1936. - 16 жовтня

А. Гітлер: «...Враховуючи перебіг подій.., не передбачається швидке закінчення воєнних дій в Іспанії... З іншого боку, з точки зору Німеччи­ни, стовідсоткова перемога Франко є небажаною. Навпаки, ми зацікавлені в продовженні війни і в збереженні напру­женості в районі Середземного моря».

• Історична довідка

Інтербригади — добровольчі збройні формування в складі республікан­ської армії.

Сучасні дослідники стверджують, що ініціатива у створенні інтербригад належить Й. Сталіну і Комінтерну, у той же час вони відмі­чають, що більшість їхніх бійців прибули в Іспанію битися з фашизмом «за покликом серця». До інтербригад вступали добровольці — люди різних національностей, професій, релігійних вірувань і партійної приналежності, але всіх їх об'єднувало прагнення боротися з фашизмом. Головне вербу­вальне бюро в Парижі очолював Йосип Броз (Тіто), майбутній лідер юго­славських комуністів, глава Югославії.

Військовий провід бригад не мав воєнного досвіду. Єдиним командиром, що справді мав воєнний талант, був Лазар Штерн, або ж генерал Клебер, єврей з Буковини. У роки Першої світової війни він потрапив до російського полону, під час громадянської війни на теренах ко­лишньої Російської імперії перейшов на службу до більшовиків. Наприкінці 1930-х рр. був страчений у СРСР. Серед інтербригадівців були відомі, на той час люди: американський письменник Е. Хемінгуей, французькі письмен­ники Андре Мадьро та Антуан де Сент-Екзюпері, угорський письменник Мате Залка і племінник У. Черчілля Е. Роміллі та ін.

Кількість інтербригад за різними оцінками складала від 35 до 42 тис. осіб (за даними Ліги Націй 32 165 осіб із 54 країн).. Із Радянського Союзу було 3 тис. добровольців. На фронтах громадянської війни загинуло, було поранено, пропало безвісти дві третини бійців.

Генерал Ф. Франко говорив про інтербригадівців: «Інтербригади боролися за ідею, хоча ця ідея була єретичною. Вони довели, що знають, як потрібно помирати».

На боці франкістів також воювали іноземці: 10 тис. Німців (легіон «Кон­дор»), 70 тис. італійців (Експедиційний корпус), 15 тис. португальців, бри­гада ірландців (генерал О'Дюфі) та ін. Загалом за деякими оцінками до 200 тис. осіб.

• Коментоване читання

• Читати і коментувати пункт «Встановлення диктатури Ф. Франко»
  • Перегляд відеосюжету

• Коло думок

- Що стало ознаками становлення авторитарного режиму в Іспанії?

7. Етап контрольно – оцінювальний.
   • • Коло думок

Проблемне питання Чому було встановлено диктатуру Франко?

• • Вправа «Учитель, що помиляється» .

Учитель навмисно припускає помилку під час міркувань. Учні повинні бути готовими виправити помилку.

• Рефлексія «Сьогодні на уроці» :

(учні вибирають питання і дають на них відповіді)

• Найбільше мене сьогодні вразило….
• Я хотів (ла) б більше почути про….

8. Домашнє завдання

Уявіть, що одні з вас репортери газети «Правда» (СРСР), інші — репортери «Новини» (Англія), а треті — журналісти з газети «Шпі­гель» (Німеччина), які одержали завдання підготувати публікацію про події громадянської війни в Іспанії. Про що ви напишете в замітках? Які ідеї будете відстоювати? Виходячи з яких принципів ви будете добирати фактичний матеріал? У чий бік буде спрямована критика?